Актуальне:
Знахідки розбрату: Чому на Поштовій площі досі немає ані музею, ані ТЦ?
П'ятниця, 21 вересня 2018

Знахідки розбрату: Чому на Поштовій площі досі немає ані музею, ані ТЦ?

Більше трьох років у Києві не можуть вирішити, що робити із археологічними знахідками на Поштовій площі. Перед початком зведення підземного ТЦ там знайшли монети, прикраси XVII-XIX і вулицю часів Київської Русі. Це заблокувало будівництво, але і музей там не з’явився. Чому ситуація заморожена та як далі можуть розвиватися події навколо Поштової, читайте в матеріалі…

 

Що сталося на Поштовій. Хронологія подій

Початкові плани по реконструкції Поштової площі не передбачали будівництво там торговельного центру. Проте в 2013 році ТОВ «Хенсфорд-Україна» отримала право зводити соціально-побутові приміщення під землею.

На початку 2015 року стало відомо, що під час археологічних розкопок, які є обов’язковими перед стартом будівництва в історичній частині міста, вчені знайшли конструкції, які можуть бути дорогою від Хрещатицьких воріт до Подолу. Згодом археологи знайшли монети й прикраси XVII-XIX.

Тоді будівельники запевняли, що дозволять археологам працювати так довго, як їм потрібно буде для завершення розкопок. Між підрядником будівництва «Альтіс-Холдинг» та археологами, здавалось, було порозуміння.

В лютому 2015 року вчені розкопали цілу вулицю часів Київської Русі. Після цього вони висловлювали побоювання, що забудовник не відмовиться від зведення торгівельного центру на місці розкопок і заллє знахідку бетоном.

В березні того ж року розкопки зупинили через зсув ґрунту. Тоді ж члени робочої групи – представники КМДА, Міністерства культури, археологи, інвестори і будівельники – домовилися про те, що зводити підземний торговий центр будуть одночасно із розкопками. Від намірів будувати торгові площі не відмовилися.

Археологи повідомили, що засипали знахідки землею, аби уникнути їх руйнації.

Йшли дискусії стосовно того, як виглядатиме торговий центр і яке місце в ньому посяде музей. В КМДА планували розробити концепцію музею.

В Мінкульті і КМДА створили робочі групи, проводили наради, залучали фахівців, затверджували плани заходів по збереженню знахідок. Але жодне із відомств не взяло на себе відповідальність по фінансуванню робіт. А це ключове питання в ситуації, коли є потреба в розкопках і дорогої консервації знахідок.

Усі ці події розвивалися під пильним наглядом громадськості. Журналісти провели розслідування та з’ясували, що компанія-забудовник «Хенсфорд-Україна» пов’язана із оточенням українського президента-втікача Віктора Януковича, а також що є питання до відведення земельної ділянки під ТЦ. Будівництво ТЦ мало стати частиною реконструкції транспортної розв’язки, яку здали в експлуатацію в 2014 році.

Спочатку розкопки здійснювали за кошти забудовника. Згодом фінансування закінчилося і роботи припинилися. А столична влада не проявляла активність у вирішенні подальшої долі Поштової площі.

 

Що зараз відбувається довкола музею-«привида»

У червні 2018 року Київрада все ж прийняла рішення, яке дозволить створити музей на Поштовій. Депутати вирішили заснувати комунальне підприємство, яке буде займатися збереженням археологічних знахідок та їх консервацією.

Тим часом у Київраді підготували проект рішення, яке дасть підстави розірвати договір із «Хенсфорд-Україна» та створити Музей історії Києва під Поштовою площею замість ТЦ.

Паралельно Мінкульт і КМДА обмінюються «люб’язностями» щодо створення музею.

У відповідь на закиди КМДА про небажання міністерства створювати музей на Поштовій, Мінкульт скаржиться на зволікання зі сторони київської міської влади із направленням документів, на підставі яких Кабінет Міністрів зміг би присвоїти музею на Поштовій статус пам’ятки національного значення.

Допоки у пам’ятки статус місцевий, відповідно збереженням об’єкту та музеєфікацією має займатися місцева влада.

Так поки і залишили підземелля – будівництво стоїть, навіть натяку на музей немає, а знайдені артефакти час від часу заливає водою.

 

Київські чиновники, які на словах ревно висловлюються за будівництво музею, на ділі, певно, хотіли б, щоб ніяких знахідок не було. Археологи створили головний біль і місцевій владі, і забудовнику.

Важко оптимістично дивитися на перспективу створення музею під Поштовою площею. Малоймовірно, що місцева влада братиме участь в такому проекті. Таку думку підтверджує відсутність конкретного плану і, найголовніше, - грошей. Наскільки серйозне ставлення до об’єкту буде в Міністерстві культури, поки важко сказати. Варто зачекати, коли місце розкопок передадуть йому на баланс.

Навряд чи там, де археологи знайшли артефакти, зведуть торговельний центр. Дуже непримиренну позицію займають громадські активісти, які категорично виступають за те, щоб під Поштовою був музей. Тож будівництво буде припинено на тривалий час. Допоки нинішній чи новий забудовник не набереться сміливості таки звести ТЦ.

Якби влада вийшла з цікавою концепцією, як облаштувати місце з історичними знахідками, меценати проявили б зацікавленість в проекті та фінансово підтримали збереження артефактів. Тому, певно, питання не тільки і не стільки у відсутності грошей на будівництво музею та збереження знахідок.

І там, де міг бути хороший приклад успішної співпраці влади, бізнесу і вчених, швидше за все залишиться пам’ятник безгоспордарності і безглуздій байдужості.

Пам’ятки історії стали заручниками ганебної практики бездумно забудовувати найбільш привабливі місця Києва, не аналізуючи, які наслідки це матиме.

Ідея про створення музею може стати жертвою невміння домовлятися, об’єднувати зусилля та працювати на результат.

На жаль, міська влада не стала рефері в конфлікті між забудовником з однієї сторони та археологами й активістами – з іншої. Вона намагалася загравати і говорити те, що прийнятно було для громадськості, разом з тим, побоюючись нашкодити забудовнику.

Знахідки розбрату: Чому на Поштовій площі досі немає ані музею, ані ТЦ?
П'ятниця, 21 вересня 2018

Знахідки розбрату: Чому на Поштовій площі досі немає ані музею, ані ТЦ?

Більше трьох років у Києві не можуть вирішити, що робити із археологічними знахідками на Поштовій площі. Перед початком зведення підземного ТЦ там знайшли монети, прикраси XVII-XIX і вулицю часів Київської Русі. Це заблокувало будівництво, але і музей там не з’явився. Чому ситуація заморожена та як далі можуть розвиватися події навколо Поштової, читайте в матеріалі…

 

Що сталося на Поштовій. Хронологія подій

Початкові плани по реконструкції Поштової площі не передбачали будівництво там торговельного центру. Проте в 2013 році ТОВ «Хенсфорд-Україна» отримала право зводити соціально-побутові приміщення під землею.

На початку 2015 року стало відомо, що під час археологічних розкопок, які є обов’язковими перед стартом будівництва в історичній частині міста, вчені знайшли конструкції, які можуть бути дорогою від Хрещатицьких воріт до Подолу. Згодом археологи знайшли монети й прикраси XVII-XIX.

Тоді будівельники запевняли, що дозволять археологам працювати так довго, як їм потрібно буде для завершення розкопок. Між підрядником будівництва «Альтіс-Холдинг» та археологами, здавалось, було порозуміння.

В лютому 2015 року вчені розкопали цілу вулицю часів Київської Русі. Після цього вони висловлювали побоювання, що забудовник не відмовиться від зведення торгівельного центру на місці розкопок і заллє знахідку бетоном.

В березні того ж року розкопки зупинили через зсув ґрунту. Тоді ж члени робочої групи – представники КМДА, Міністерства культури, археологи, інвестори і будівельники – домовилися про те, що зводити підземний торговий центр будуть одночасно із розкопками. Від намірів будувати торгові площі не відмовилися.

Археологи повідомили, що засипали знахідки землею, аби уникнути їх руйнації.

Йшли дискусії стосовно того, як виглядатиме торговий центр і яке місце в ньому посяде музей. В КМДА планували розробити концепцію музею.

В Мінкульті і КМДА створили робочі групи, проводили наради, залучали фахівців, затверджували плани заходів по збереженню знахідок. Але жодне із відомств не взяло на себе відповідальність по фінансуванню робіт. А це ключове питання в ситуації, коли є потреба в розкопках і дорогої консервації знахідок.

Усі ці події розвивалися під пильним наглядом громадськості. Журналісти провели розслідування та з’ясували, що компанія-забудовник «Хенсфорд-Україна» пов’язана із оточенням українського президента-втікача Віктора Януковича, а також що є питання до відведення земельної ділянки під ТЦ. Будівництво ТЦ мало стати частиною реконструкції транспортної розв’язки, яку здали в експлуатацію в 2014 році.

Спочатку розкопки здійснювали за кошти забудовника. Згодом фінансування закінчилося і роботи припинилися. А столична влада не проявляла активність у вирішенні подальшої долі Поштової площі.

 

Що зараз відбувається довкола музею-«привида»

У червні 2018 року Київрада все ж прийняла рішення, яке дозволить створити музей на Поштовій. Депутати вирішили заснувати комунальне підприємство, яке буде займатися збереженням археологічних знахідок та їх консервацією.

Тим часом у Київраді підготували проект рішення, яке дасть підстави розірвати договір із «Хенсфорд-Україна» та створити Музей історії Києва під Поштовою площею замість ТЦ.

Паралельно Мінкульт і КМДА обмінюються «люб’язностями» щодо створення музею.

У відповідь на закиди КМДА про небажання міністерства створювати музей на Поштовій, Мінкульт скаржиться на зволікання зі сторони київської міської влади із направленням документів, на підставі яких Кабінет Міністрів зміг би присвоїти музею на Поштовій статус пам’ятки національного значення.

Допоки у пам’ятки статус місцевий, відповідно збереженням об’єкту та музеєфікацією має займатися місцева влада.

Так поки і залишили підземелля – будівництво стоїть, навіть натяку на музей немає, а знайдені артефакти час від часу заливає водою.

 

Київські чиновники, які на словах ревно висловлюються за будівництво музею, на ділі, певно, хотіли б, щоб ніяких знахідок не було. Археологи створили головний біль і місцевій владі, і забудовнику.

Важко оптимістично дивитися на перспективу створення музею під Поштовою площею. Малоймовірно, що місцева влада братиме участь в такому проекті. Таку думку підтверджує відсутність конкретного плану і, найголовніше, - грошей. Наскільки серйозне ставлення до об’єкту буде в Міністерстві культури, поки важко сказати. Варто зачекати, коли місце розкопок передадуть йому на баланс.

Навряд чи там, де археологи знайшли артефакти, зведуть торговельний центр. Дуже непримиренну позицію займають громадські активісти, які категорично виступають за те, щоб під Поштовою був музей. Тож будівництво буде припинено на тривалий час. Допоки нинішній чи новий забудовник не набереться сміливості таки звести ТЦ.

Якби влада вийшла з цікавою концепцією, як облаштувати місце з історичними знахідками, меценати проявили б зацікавленість в проекті та фінансово підтримали збереження артефактів. Тому, певно, питання не тільки і не стільки у відсутності грошей на будівництво музею та збереження знахідок.

І там, де міг бути хороший приклад успішної співпраці влади, бізнесу і вчених, швидше за все залишиться пам’ятник безгоспордарності і безглуздій байдужості.

Пам’ятки історії стали заручниками ганебної практики бездумно забудовувати найбільш привабливі місця Києва, не аналізуючи, які наслідки це матиме.

Ідея про створення музею може стати жертвою невміння домовлятися, об’єднувати зусилля та працювати на результат.

На жаль, міська влада не стала рефері в конфлікті між забудовником з однієї сторони та археологами й активістами – з іншої. Вона намагалася загравати і говорити те, що прийнятно було для громадськості, разом з тим, побоюючись нашкодити забудовнику.