Залізниця і столиця - можливості для розвитку
Четвер, 02 травня 2019

Залізниця і столиця - можливості для розвитку

У чинному сьогодні Генеральному плані Києва передбачено будівництво залізничного обходу столиці й винесення за межі міста вантажних поїздів. Зараз  залізниця займає чверть міських територій і більшість з них використовується для вантажних потягів або є звалищем залізничного металобрухту – старі вагони, локомотиви, списане майно, тощо.

Безумовно це все впливає на екологію міста та створює захаращеність промисловим непотребом.
Не може не дивувати й той факт, що при проектуванні Генплану Києва й затвердженні його техніко-економічного обґрунтування, спочатку залізницю не було враховано, при тому, що майно залізничного господарства непродуктивно займає у місті величезні площі.

Але вже у березні цього року, у проект нового генплану й у чинну схему 
транспорту столиці перейшло положення про будівництво залізничного обходу столиці 
й винесення за межі міста вантажних поїздів.
Тому Уряду, Мінінфраструктури разом з владою Києва конче потрібно якнайшвидше вирішити це питання. 

Зараз розглядається варіант перетворити залізничне кільце у столиці на повноцінний вид 
швидкісного транспорту у місті. Обговорюють проект, за яким, електричка має працювати в єдиному режимі з метрополітеном, швидкісним трамваєм. І в проекті генплану передбачені комплексні пересадкові вузли між електричкою та наземним пасажирським транспортом. Адже колії проходять поряд з існуючими й перспективними станціями метро.

Поки залізницю з її вантажами винесуть за межі столиці, планується максимально використовувати створи залізничних шляхів у місті для прокладання вздовж них автошляхів для того, щоб збільшити пропускну здатність дорожньої мережі, створити хордові магістралі в різних напрямках столиці.

Сьогодні у Києві такий підхід мало використовують. Але, завдяки залізничній колії, 
передбачають використати Залізничне шосе. З’явиться можливість продовжити автодорогу від цього шосе вздовж колій на південь – до вул. Любомирської, та вийти дорогою до вулиці Федорова, потім – до Кільцевої дороги. На Караваєвих дачах пропонується будувати з однієї сторони колій автодорогу районного значення. Створ залізничної гілки, що простяглася від Нивок за Борщагівку можна використати для прокладання дороги. Влада зазначає, що є багато й інших проектів поєднання залізниці з автотрасами.

Проте є й інша проблема. Міській владі слід вирішити питання вже існуючої "міської електрички". Пасажири цього транспорту часто нарікають, що такі потяги укомплектовують старими вагонами, в яких брудно та смердить. Вони більше подібні на вагони для худоби, аніж для людей. Окрім цього, міська електричка прибуває не за розкладом, що створює величезні натовпи, а пасажирам приходиться «брати електричку штурмом», аби не запізнитися на роботу.

Цю проблему варто вирішувати не лише лінійними методами: закупити нові вагони та потяги, які б були значно комфортнішими та швидкісними. Щоб процес закупівлі відбувався прозоро, а не за тіньовими схемами подібними до оборудки «Укррослізингу» та «Київського метрополітену», внаслідок чого деякі особи збагатилися, а сам метрополітен поніс багатомільйонні збитки. Питання міської електрички варто пов'язувати із загальним баченням наземного залізничного сполучення.

При правильному підході, залізниця звільнить величезні території у Києві. Чи не виникне у влади спокуси викоритати цю землю, щоб хаотично забудувати її черговими  "шедеврами" будівельних монополістів?! Та все ж, якщо місто звільнити від вантажних потягів та організувати нормальний рух пасажирської залізниці, території поблизу пересадкових вузлів отримають шанс на відродження. А тим більше – території, які нині захаращені залізничним мотлохом.

Крім того, у пасажирів із столичного передмістя – Броварів, Вишгорода, Українки, Василькова, Ірпеня з'явиться чудова можливість діставатися до столиці, не завантажуючі транспортні шляхи, робити пересадку не на Центральному залізничному вокзалі столиці, а одразу на міську кільцеву електричку. Й користуватися нею як повноцінним міським транспортом, що значно покращить пересування пасажирів містом.

 

Залізниця і столиця - можливості для розвитку
Четвер, 02 травня 2019

Залізниця і столиця - можливості для розвитку

У чинному сьогодні Генеральному плані Києва передбачено будівництво залізничного обходу столиці й винесення за межі міста вантажних поїздів. Зараз  залізниця займає чверть міських територій і більшість з них використовується для вантажних потягів або є звалищем залізничного металобрухту – старі вагони, локомотиви, списане майно, тощо.

Безумовно це все впливає на екологію міста та створює захаращеність промисловим непотребом.
Не може не дивувати й той факт, що при проектуванні Генплану Києва й затвердженні його техніко-економічного обґрунтування, спочатку залізницю не було враховано, при тому, що майно залізничного господарства непродуктивно займає у місті величезні площі.

Але вже у березні цього року, у проект нового генплану й у чинну схему 
транспорту столиці перейшло положення про будівництво залізничного обходу столиці 
й винесення за межі міста вантажних поїздів.
Тому Уряду, Мінінфраструктури разом з владою Києва конче потрібно якнайшвидше вирішити це питання. 

Зараз розглядається варіант перетворити залізничне кільце у столиці на повноцінний вид 
швидкісного транспорту у місті. Обговорюють проект, за яким, електричка має працювати в єдиному режимі з метрополітеном, швидкісним трамваєм. І в проекті генплану передбачені комплексні пересадкові вузли між електричкою та наземним пасажирським транспортом. Адже колії проходять поряд з існуючими й перспективними станціями метро.

Поки залізницю з її вантажами винесуть за межі столиці, планується максимально використовувати створи залізничних шляхів у місті для прокладання вздовж них автошляхів для того, щоб збільшити пропускну здатність дорожньої мережі, створити хордові магістралі в різних напрямках столиці.

Сьогодні у Києві такий підхід мало використовують. Але, завдяки залізничній колії, 
передбачають використати Залізничне шосе. З’явиться можливість продовжити автодорогу від цього шосе вздовж колій на південь – до вул. Любомирської, та вийти дорогою до вулиці Федорова, потім – до Кільцевої дороги. На Караваєвих дачах пропонується будувати з однієї сторони колій автодорогу районного значення. Створ залізничної гілки, що простяглася від Нивок за Борщагівку можна використати для прокладання дороги. Влада зазначає, що є багато й інших проектів поєднання залізниці з автотрасами.

Проте є й інша проблема. Міській владі слід вирішити питання вже існуючої "міської електрички". Пасажири цього транспорту часто нарікають, що такі потяги укомплектовують старими вагонами, в яких брудно та смердить. Вони більше подібні на вагони для худоби, аніж для людей. Окрім цього, міська електричка прибуває не за розкладом, що створює величезні натовпи, а пасажирам приходиться «брати електричку штурмом», аби не запізнитися на роботу.

Цю проблему варто вирішувати не лише лінійними методами: закупити нові вагони та потяги, які б були значно комфортнішими та швидкісними. Щоб процес закупівлі відбувався прозоро, а не за тіньовими схемами подібними до оборудки «Укррослізингу» та «Київського метрополітену», внаслідок чого деякі особи збагатилися, а сам метрополітен поніс багатомільйонні збитки. Питання міської електрички варто пов'язувати із загальним баченням наземного залізничного сполучення.

При правильному підході, залізниця звільнить величезні території у Києві. Чи не виникне у влади спокуси викоритати цю землю, щоб хаотично забудувати її черговими  "шедеврами" будівельних монополістів?! Та все ж, якщо місто звільнити від вантажних потягів та організувати нормальний рух пасажирської залізниці, території поблизу пересадкових вузлів отримають шанс на відродження. А тим більше – території, які нині захаращені залізничним мотлохом.

Крім того, у пасажирів із столичного передмістя – Броварів, Вишгорода, Українки, Василькова, Ірпеня з'явиться чудова можливість діставатися до столиці, не завантажуючі транспортні шляхи, робити пересадку не на Центральному залізничному вокзалі столиці, а одразу на міську кільцеву електричку. Й користуватися нею як повноцінним міським транспортом, що значно покращить пересування пасажирів містом.