Як живуть столичні пернаті
П'ятниця, 10 травня 2019

Як живуть столичні пернаті

Незважаючи на те, що в Києві постійно зменшується площа зелених зон, але в нашому місті мешкає ще багато видів диких птахів. Є навіть представники Червоної книги.
Столиця України знаходиться на перетині фізико-географічних зон, для кожної з яких характерні свої види тварин. В межах міста сходяться полісся, лісостеп, ділянки із степовою рослинністю. Також тут є велика водна артерія - Дніпро, зі своїми островами, затоками і протоками.

Через особливості розташування міста, тут спостерігається близько 75% всієї орнітофауни України і більше 30% червонокнижних видів тварин. Більша різноманітність спостерігається тільки в Криму, в Одеській і Херсонській областях.

Крім видів, які входять до Червоної книги і охороняються державою, є ще регіональні списки, що включають види птахів, які зникають в певному регіоні. За їх охорону в Києві відповідають районні адміністрації, КП «Київзеленбуд», КП «Плесо» і районні комунальні підприємства. Забезпечення існування таких видів необхідно для підтримання біологічного різноманіття в регіоні і охорони мігруючих видів.

Птахи є найпомітнішою частиною міської фауни, оскільки жителі можуть зустрічатися з ними в повсякденному житті. Однак, крім того, що життя міста і так не сприяє розвитку видів, поведінка людей часто відрізняється безвідповідальністю і жорстокістю.

Що стосується захисту птахів, то, як зазначають екологи, співробітників лісопаркових господарств набагато більше цікавить вирубка і продаж дерев, а не природоохоронна діяльність.

Впродовж останнього десятиріччя Київ і прилеглі території сильно змінилися: разом із зростанням населення столиці постійно забудовуються вільні ділянки, в тому числі і зелені зони.

У той час, коли у всьому світі в пріоритеті стоїть збереження недоторканних куточків природи, Київ акцентує увагу на розвиток мегаполісу. Місто продовжує втрачати біорізноманіття, віддаючи перевагу висоткам і торгово-розважальним комплексам. Масово осушують річки і болота, намивають нові ділянки на річках, вирубують дерева. Все це призводить до локальних екологічних катастроф.

Окремою проблемою стоїть охорона старих лісів. Як зазначають екологи, вони дуже важливі для багатьох видів тварин. Наприклад, для чорного дятла є важливим знайти старе дерево, щоб видовбати собі дупло, а чорним лелекам потрібні великі дерева для будівництва гнізда. Таким чином, старі ліси дають можливість оселитися рідкісним видам, в популяції яких кожне гніздо стоїть на рахунку.

Екологічні організації звертають увагу і на інші чинники, які знаходяться за межами уваги державної і місцевої влади. Вони досліджують особливості міграції птахів в певному регіоні: шляхи, місця зупинок і т. д. і намагаються відстояти природоохоронний статус цих ділянок.

Рідко хто думає в кабінетах влади і про наслідки використання отрутохімікатів. Вони захищають рослини, але вся отрута збирається на верхніх рівнях. І ті хімікати, які заборонені у містах Європи, в Києві активно використовуються, чим наносять велику шкоду фауні столиці.

Екологи також відзначають, що на відміну від багатьох інших європейських міст, птахи в Києві бояться людей. Причина - несанкціоноване полювання і браконьєрство навіть в межах міста, а також вилов рідкісних видів і відправка їх в інші країни.

Тільки за офіційними даними, за останні десять років з України вивезли понад півмільйона диких співочих птахів. При цьому, під час транспортування і вилову велика кількість птахів гине.

Серед інших небезпек для птахів в місті – спалювання сухої трави, загибель від контакту з електропроводами, проведення музичних фестивалів в період тиші, отруєння мишами, які з'їли отруту, підгодовування жителями міста невідповідною для птахів їжею.

Зафіксовані випадки і умисного отруєння птахів. Так минулого року, на озері в мікрорайоні на Теремках було виявлено масову загибель диких качок. Місцеві жителі запевняли, що в усьому винен забудовник, з яким боролися активісти.
Ще один гучний випадок - отруєння двох десятків рідкісних птахів, яких колекціонував і доглядав киянин Юрій Руголь. Десяток його птахів загризли собаки. Місцеві жителі також підозрюють в злочині забудовника, якому заважав старий двоповерховий будинок пана Юрія.

Також слід зазначити, що до масової загибелі пташенят призводить й весняна вирубка дерев, яка здійснюється «Київзеленбудом». Не передбачає проживання птахів і нове проектування висоток. Там немає щілин, в яких звикли жити міські стрижі, тому цей вид залишає мегаполіси. Наприклад, у мегаполісах західного світу при будівництві хмарочосів нормативами передбачено і місця для гніздування диких птахів – стрижів, ластівок і навіть соколів. Але якщо повернутися до Києва, то в нашому місті птахи також часто страждають через відкриті вентиляційні шахти, на які власники забувають встановлювати решітки.

Внаслідок дій людини, деякі види птахів вже не зустрінеш в Києві, частина видів - на межі зникнення. Для того щоб зберегти решту видів, фахівці акцентують увагу на необхідність спеціальної програми для міської фауни, жорсткого контролю за порушниками і виховання жителів сучасних мегаполісів.

Як живуть столичні пернаті
П'ятниця, 10 травня 2019

Як живуть столичні пернаті

Незважаючи на те, що в Києві постійно зменшується площа зелених зон, але в нашому місті мешкає ще багато видів диких птахів. Є навіть представники Червоної книги.
Столиця України знаходиться на перетині фізико-географічних зон, для кожної з яких характерні свої види тварин. В межах міста сходяться полісся, лісостеп, ділянки із степовою рослинністю. Також тут є велика водна артерія - Дніпро, зі своїми островами, затоками і протоками.

Через особливості розташування міста, тут спостерігається близько 75% всієї орнітофауни України і більше 30% червонокнижних видів тварин. Більша різноманітність спостерігається тільки в Криму, в Одеській і Херсонській областях.

Крім видів, які входять до Червоної книги і охороняються державою, є ще регіональні списки, що включають види птахів, які зникають в певному регіоні. За їх охорону в Києві відповідають районні адміністрації, КП «Київзеленбуд», КП «Плесо» і районні комунальні підприємства. Забезпечення існування таких видів необхідно для підтримання біологічного різноманіття в регіоні і охорони мігруючих видів.

Птахи є найпомітнішою частиною міської фауни, оскільки жителі можуть зустрічатися з ними в повсякденному житті. Однак, крім того, що життя міста і так не сприяє розвитку видів, поведінка людей часто відрізняється безвідповідальністю і жорстокістю.

Що стосується захисту птахів, то, як зазначають екологи, співробітників лісопаркових господарств набагато більше цікавить вирубка і продаж дерев, а не природоохоронна діяльність.

Впродовж останнього десятиріччя Київ і прилеглі території сильно змінилися: разом із зростанням населення столиці постійно забудовуються вільні ділянки, в тому числі і зелені зони.

У той час, коли у всьому світі в пріоритеті стоїть збереження недоторканних куточків природи, Київ акцентує увагу на розвиток мегаполісу. Місто продовжує втрачати біорізноманіття, віддаючи перевагу висоткам і торгово-розважальним комплексам. Масово осушують річки і болота, намивають нові ділянки на річках, вирубують дерева. Все це призводить до локальних екологічних катастроф.

Окремою проблемою стоїть охорона старих лісів. Як зазначають екологи, вони дуже важливі для багатьох видів тварин. Наприклад, для чорного дятла є важливим знайти старе дерево, щоб видовбати собі дупло, а чорним лелекам потрібні великі дерева для будівництва гнізда. Таким чином, старі ліси дають можливість оселитися рідкісним видам, в популяції яких кожне гніздо стоїть на рахунку.

Екологічні організації звертають увагу і на інші чинники, які знаходяться за межами уваги державної і місцевої влади. Вони досліджують особливості міграції птахів в певному регіоні: шляхи, місця зупинок і т. д. і намагаються відстояти природоохоронний статус цих ділянок.

Рідко хто думає в кабінетах влади і про наслідки використання отрутохімікатів. Вони захищають рослини, але вся отрута збирається на верхніх рівнях. І ті хімікати, які заборонені у містах Європи, в Києві активно використовуються, чим наносять велику шкоду фауні столиці.

Екологи також відзначають, що на відміну від багатьох інших європейських міст, птахи в Києві бояться людей. Причина - несанкціоноване полювання і браконьєрство навіть в межах міста, а також вилов рідкісних видів і відправка їх в інші країни.

Тільки за офіційними даними, за останні десять років з України вивезли понад півмільйона диких співочих птахів. При цьому, під час транспортування і вилову велика кількість птахів гине.

Серед інших небезпек для птахів в місті – спалювання сухої трави, загибель від контакту з електропроводами, проведення музичних фестивалів в період тиші, отруєння мишами, які з'їли отруту, підгодовування жителями міста невідповідною для птахів їжею.

Зафіксовані випадки і умисного отруєння птахів. Так минулого року, на озері в мікрорайоні на Теремках було виявлено масову загибель диких качок. Місцеві жителі запевняли, що в усьому винен забудовник, з яким боролися активісти.
Ще один гучний випадок - отруєння двох десятків рідкісних птахів, яких колекціонував і доглядав киянин Юрій Руголь. Десяток його птахів загризли собаки. Місцеві жителі також підозрюють в злочині забудовника, якому заважав старий двоповерховий будинок пана Юрія.

Також слід зазначити, що до масової загибелі пташенят призводить й весняна вирубка дерев, яка здійснюється «Київзеленбудом». Не передбачає проживання птахів і нове проектування висоток. Там немає щілин, в яких звикли жити міські стрижі, тому цей вид залишає мегаполіси. Наприклад, у мегаполісах західного світу при будівництві хмарочосів нормативами передбачено і місця для гніздування диких птахів – стрижів, ластівок і навіть соколів. Але якщо повернутися до Києва, то в нашому місті птахи також часто страждають через відкриті вентиляційні шахти, на які власники забувають встановлювати решітки.

Внаслідок дій людини, деякі види птахів вже не зустрінеш в Києві, частина видів - на межі зникнення. Для того щоб зберегти решту видів, фахівці акцентують увагу на необхідність спеціальної програми для міської фауни, жорсткого контролю за порушниками і виховання жителів сучасних мегаполісів.