Щедрик – новорічна частинка української душі
Середа, 19 грудня 2018

Щедрик – новорічна частинка української душі

«Щедрик» - одна з найвідоміших українських мелодій, яка давно стала символом Різдва у різних куточках планети, поруч із ялинками, ярмарками, глінтвейном та улюбленими різдвяними фільмами. Але, що ми знаємо про історію Щедрика, та того, хто популяризував його?

Щедрик називають однією з найдавніших мелодій, серед тих, що нині відомі та популярні. Вважається, що він походить з часів язичництва, бо у давні часи Новий рік святкували навесні, тоді ж прилітали ластівки. В англомовних країнах стверджують, що основою святкової пісні стала легенда про народження Ісуса Христа: в ніч народження Сина Божого кожен дзвіночок у світі дзвенів на його честь.
Загалом, історія «Щедрика» давня, цікава й багата на різні інтерпретації.

Автором сучасної музики Щедрика, якого ми можемо чути як у нас, так і за кордоном, є український композитор та диригент Микола Дмитрович Леонтович. Якого в народі ще називають батьком Щедрика, адже він є автором аранжування цієї колядки, завдяки чому вона стала відомою у всьому світі.

Від української прем`єри твору нас відділяє ціле століття: «Щедрик» уперше прозвучав у 1916-му році у виконанні хору Київського університету.
Вже у 1921 році різдвяну пісню було виконано в Карнегі-Холл у Нью-Йорку. Вона так сподобалась американцям, що у 1936 році Пітер Вільговський, українець за походженням та диригент симфонічного оркестру радіо NBC (National Broadcasting Company), здійснив переклад Щедрика, який отримав назву Carol of the bells. Саме в цьому варіанті пісня отримала всесвітню славу.

Зараз важко собі уявити жанр музики, у якому б не існувало обробки «Щедрика». Його виконують рок-гурти, репери, існують диско- та техно- версії. Леонтович дав поштовх 100 років тому. Тепер «Щедрик» переробляють на власний смак представники кардинально різних музичних напрямків. І щоразу маємо оригінальну, незабутню версію.

Щодо самого Миколи Леонтовича, це був талановитий композитор із сім`ї священослужителя на Вінничині, який закінчив Подільську духовну семінарію, де вивчав теорію музики та хоровий спів. Там же опанував скрипку, фортепіано, деякі духовні інструменти та почав обробляти народні мелодії, беручи за взірець обробки Миколи Лисенка.

Під час своєї діяльності Микола Леонтович видав два збірника пісень з Поділля. Він був активним борцем за українську незалежність, внаслідок чого потрапив до поля зору радянських агентів.


Так під час створення Української Народної Республіки Микола Дмитрович організовував музичні концерти у Києві для української інтелегенції та містян, на яких він був диригентом. Активно підтримував та популяризував українську культуру, мову та літературу.

Та ворог теж не спав, а був у очікуванні. В ніч на 23 січня 1921 року, композитор перебував у свого батька у селі Марківка Гайсинського повіту, де був убитий агентом ВЧК Афанасієм Грищенком, який напросився в хату переночувати, назвавшись чекістом, що проводить боротьбу з бандитизмом. Вранці він пограбував будинок і застрелив Миколу Леонтовича.


Прикро й те що в останні місяці свого життя Леонтович закінчував оперу «На русалчин Великдень», яку на жаль так і не було завершено.

Тому батько Щедрика назавжди у багатьох серцях українців, які живуть у різних куточках нашої планети, а на Різдво чарівність цієї колядки об`єднує нас та нагадує нам нашу домівку, батьківщину, історію та зачаровує своєю магією де ми відчуваємо частинку української душі.

Щедрик – новорічна частинка української душі
Середа, 19 грудня 2018

Щедрик – новорічна частинка української душі

«Щедрик» - одна з найвідоміших українських мелодій, яка давно стала символом Різдва у різних куточках планети, поруч із ялинками, ярмарками, глінтвейном та улюбленими різдвяними фільмами. Але, що ми знаємо про історію Щедрика, та того, хто популяризував його?

Щедрик називають однією з найдавніших мелодій, серед тих, що нині відомі та популярні. Вважається, що він походить з часів язичництва, бо у давні часи Новий рік святкували навесні, тоді ж прилітали ластівки. В англомовних країнах стверджують, що основою святкової пісні стала легенда про народження Ісуса Христа: в ніч народження Сина Божого кожен дзвіночок у світі дзвенів на його честь.
Загалом, історія «Щедрика» давня, цікава й багата на різні інтерпретації.

Автором сучасної музики Щедрика, якого ми можемо чути як у нас, так і за кордоном, є український композитор та диригент Микола Дмитрович Леонтович. Якого в народі ще називають батьком Щедрика, адже він є автором аранжування цієї колядки, завдяки чому вона стала відомою у всьому світі.

Від української прем`єри твору нас відділяє ціле століття: «Щедрик» уперше прозвучав у 1916-му році у виконанні хору Київського університету.
Вже у 1921 році різдвяну пісню було виконано в Карнегі-Холл у Нью-Йорку. Вона так сподобалась американцям, що у 1936 році Пітер Вільговський, українець за походженням та диригент симфонічного оркестру радіо NBC (National Broadcasting Company), здійснив переклад Щедрика, який отримав назву Carol of the bells. Саме в цьому варіанті пісня отримала всесвітню славу.

Зараз важко собі уявити жанр музики, у якому б не існувало обробки «Щедрика». Його виконують рок-гурти, репери, існують диско- та техно- версії. Леонтович дав поштовх 100 років тому. Тепер «Щедрик» переробляють на власний смак представники кардинально різних музичних напрямків. І щоразу маємо оригінальну, незабутню версію.

Щодо самого Миколи Леонтовича, це був талановитий композитор із сім`ї священослужителя на Вінничині, який закінчив Подільську духовну семінарію, де вивчав теорію музики та хоровий спів. Там же опанував скрипку, фортепіано, деякі духовні інструменти та почав обробляти народні мелодії, беручи за взірець обробки Миколи Лисенка.

Під час своєї діяльності Микола Леонтович видав два збірника пісень з Поділля. Він був активним борцем за українську незалежність, внаслідок чого потрапив до поля зору радянських агентів.


Так під час створення Української Народної Республіки Микола Дмитрович організовував музичні концерти у Києві для української інтелегенції та містян, на яких він був диригентом. Активно підтримував та популяризував українську культуру, мову та літературу.

Та ворог теж не спав, а був у очікуванні. В ніч на 23 січня 1921 року, композитор перебував у свого батька у селі Марківка Гайсинського повіту, де був убитий агентом ВЧК Афанасієм Грищенком, який напросився в хату переночувати, назвавшись чекістом, що проводить боротьбу з бандитизмом. Вранці він пограбував будинок і застрелив Миколу Леонтовича.


Прикро й те що в останні місяці свого життя Леонтович закінчував оперу «На русалчин Великдень», яку на жаль так і не було завершено.

Тому батько Щедрика назавжди у багатьох серцях українців, які живуть у різних куточках нашої планети, а на Різдво чарівність цієї колядки об`єднує нас та нагадує нам нашу домівку, батьківщину, історію та зачаровує своєю магією де ми відчуваємо частинку української душі.