П’ять років Кличка на посаді мера: обіцянки та зміни, що відбулися
Понеділок, 03 червня 2019

П’ять років Кличка на посаді мера: обіцянки та зміни, що відбулися

П’ятого червня виповнюється рівно п’ять років як Віталій Кличко після перемоги на виборах посів місце київського міського голови. А 25 червня – п’ять років як він у кріслі голови Київської міської державної адміністрації, куди його призначив президент. Поєднуючи у своїх руках дві посади у місті, Кличко мав чимало можливостей втілити своє бачення майбутнього столиці.

Коротко оцінити результати його роботи у цьому напрямку допоможуть міжнародні рейтинги. Для прикладу, у рейтингу комфортності міст світу від «The Economist» Київ дійсно піднявся на кілька позицій у 2018 році та посів 118 місце з 140. Місто набрало 56,6 балів зі 100 можливих. У попередні три роки столиця України займала 132-131 місце.

У рейтингу якості життя у містах світу компанії Mercer за 2019 рік Київ опинився на 173 місці. Поруч – Санкт-Петербург та Кампала, столиця Уганди. Минулого року ми мали ідентичний результат, а у 2016 і 2015 роках місто займало 176 сходинку, ставши одним із найнижче оцінених міст Європи.

Крім того, Київ значно покращив свою позицію у рейтингу найбільших стартап-міст, посівши 34 місце у 2019 році та опинившись на рівні з Мадридом і Мельбурном. Ще у 2017 році столиця була на 63 місці.


Обіцянки та результати діючого мера.

Очільник міста обіцяв забезпечити пріоритет пішоходів та громадського транспорту і переглянути транспортну схему міста. Хоча щодо інфраструктури в місті перед мером постало і багато питань, не зазначених у його передвиборчій програмі.

У 2015 році Світовим банком була розроблена нова схема транспортних маршрутів Києва. У своїй програмі Кличко зазначає про намір її впровадити. Щоправда, станом на 2019 рік, лише кілька відсотків нової схеми були взяті до уваги, наприклад, запрацювали тролейбусний маршрут №30 та автобусний №114. Комплексна оптимізація маршрутної сітки так і залишилася на папері.

І хоча КМДА регулярно закуповує нові рухомі склади, вони не збільшують кількість машин на маршрутах, а замінюють вже зношений транспорт. При цьому розрахунок місткості не залишає сподівань на комфорт: на один квадратний метр у «Київпастрансі» розраховують вмістити вісім пасажирів.

У своїй програмі Кличко також обіцяв розбудовувати мережу міської електрички з Троєщини на Правий берег. Станція «Троєщина» з’явилася разом з самою електричкою у 2009 році, а «Троєщина-2» у 2012. Частота руху, як і комфортність цього сполучення залишає бажати кращого. А іронічна конотація словосполучення «метро на Троєщину» хоч і не з’явилася за Кличка, за останні п’ять років не втратила своєї актуальності. Разом тим, деякі транспортні експерти вважають проект метро занадто дорогим та не найбільш ефективним вирішенням транспортних проблем району.

Міський голова почав розбудову Київського метрополітену, поки в інший бік – на Виноградар. Але і цей проект Кличка не оминула критика: експерти зазначають, що лінія розрахована радше на майбутню забудову столиці, ніж на розв’язання наявних проблем.

Ще одне інфраструктурне питання міста – дороги. Віталій Кличко часто зазначає кількісні показники: за 2016-2018 роки у столиці відремонтували близько 800 кілометрів шляхів, зокрема, Повітрофлотський проспект, проспект Перемоги та бульвар Шевченка. Проте, хотілося б також бачити показники якісні. Ремонт передбачає переважно заміну дорожнього полотна та мощення тротуарів, а ось реконструкція могла б забезпечити велоінфраструктуру, більше наземних переходів, зелених насаджень, паркувальних кишень та острівців безпеки. Таким чином покращилася б безпека та інклюзивність на дорогах.

До слова, обіцянка нових велодоріжок є у програмі Кличка. Проте перерахувати велошляхи у місті досі можна ледь не на пальцях однієї руки. Що іронічно, адже мер міста сам періодично користується велосипедом. Маршрут на Троєщині був збудований з порушеннями, а доріжка на вулиці Леонтовича, довжиною 250 метрів, жодним чином не поєднана з іншою велоінфраструктурою, як і новий велопішохідний міст. Бо інших маршрутів в місті просто немає.


Один із задекларованих орієнтирів програми Кличка – пріоритет людини та громадського транспорту над автомобілем на вулицях Києва. Обіцяна пішохідна зона на Андріївському узвозі, Контрактовій площі та вулиці Сагайдачного дійсно запрацювала. Але останні два об’єкти все ще чекають на повноцінну реконструкцію. За останні роки у місті обладнали лише кілька наземних переходів, наприклад, на Хрещатику та біля Південного вокзалу. Але супротив чиновників навколо подібного проекту біля станції метро «Університет» доводить, що системного розуміння пріоритету пішохода в КМДА досі не з’явилося. Смуги для громадського транспорту почали виділяти делініаторами на окремих вулицях лише наприкінці 2018 року.

Крім того, існують інфраструктурні питання, вирішення яких, хоч і не згадане у програмі, необхідне для забезпечення дійсно комфортного міста. Наприклад, торішні зливи виявили проблеми з водовідведенням на вулицях столиці: дощова каналізація не впоралася з кількістю води, і кілька вулиць, а також тунель у Києві затопило.

Проблемою залишається й велика кількість автомобілів у місті. Після п’яти років на посаді Віталій Кличко все ще обіцяє побудувати систему перехоплювальних паркувань та посилити контроль за дотриманням правил паркування в центрі.

 

«Міст, що втомився», став чи не найбільш помітною проблемою міста останніх років. Шулявський міст, що довгий час перебував у аварійному стані, частково обвалився у лютому 2017 року, сигналізуючи про нагальну необхідність реконструкції. У березні 2019 року його закрили для проїзду та демонтували, за оцінками експертів роботи триватимуть 17 місяців.

Але є кілька «але». Попри спротив громадськості, наявність альтернативного проекту Віктора Петрука та успішних петицій, у КМДА вирішили не проводити архітектурного конкурсу. Шулявський шляхопровід реконструюватимуть за проектом неповного чотирилисника, розробленого інститутом «Київдормістпроект». Крім того, журналісти проекту «Схеми» виявили, що тендер на визначення підрядника, який будуватиме Шулявську розв’язку, розіграли між двома фірмами, пов’язаними із народним депутатом та президентом компанії «Укрбуд» Максимом Микитасем. Віталій Кличко колись був помічений з ним в одному чартері.

Один із київських довгобудів – Подільсько-Воскресенський міст, роботи зі спорудження якого розпочалися ще у 1993 році, – таки отримав перспективи бути завершеним. У 2018 році будівельні роботи знову активізувалися, за два роки міст планують відкрити для руху автомобілів. За словами експерта, сполучення дозволить розвантажити Північний міст та в перспективі все ж прокласти гілку метро на Троєщину.


На чому Віталій Кличко дійсно зробив акцент у своїй роботі, так це на створенні та реконструкції зелених зон. З його слів, за чотири роки у місті відремонтували 339 парків та скверів. Серед них – парки «Перемога», «Наталка», «Муромець», сходи на Пейзажну алею тощо. Під питанням залишається лише якість проектів, адже вони робляться без архітектурних конкурсів. Чи не найпоширеніші помилки – однаковий дешевий ФЕМ та однорічні рослини від «Київзеленбуда». Загалом, про підсумки роботи цього комунального підприємства говорить не стільки «вау-ефект», скільки існування виставки «Дезеленізація». Крім того, місто досі не встановлює сучасних та інклюзивних дитячих майданчиків.

Наступний пункт програми – створення Київської муніципальної поліції – також не був реалізований. Щоправда, не з вини Віталія Кличка: закон про «Про муніципальну варту» так і не був прийнятий Верховною Радою. Сьогодні у Києві діє громадське формування «Муніципальна варта», діяльність якої регулюється ЗУ «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону». Члени організації співпрацюють з Національною поліцією, допомагаючи забезпечувати громадський порядок, запобігати злочинам та надавати невідкладну допомогу у разі потреби. У 2018 році формування включили до цільової програми «Безпечна столиця», у 2019 році на його діяльність буде виділено 21 млн гривень.


Ще один пункт програми Віталія Кличка стосувався програми Smart City та системи електронного урядування. Smart city (розумне місто) — це місто, в якому використовуються сучасні технології для покращення якості життя у ньому. «Робота ініціативи базується на принципах відкритих даних, розумного використання цифрових послуг та прозорого управління», – зазначено на сайті Kyiv Smart City.

Ініціатива має кілька напрямків, зокрема, довкілля, безпека, інновації, електронне урядування тощо. Серед проектів Kyiv Smart City – загальноміська система відеоспостереження, електронні табло на зупинках громадського транспорту та E-квиток. Із запуском останнього, до слова, було чимало труднощів. Завдяки запущеним цифровим сервісам сьогодні у Києві можна також подати електронну петицію та проект на Громадський бюджет, переглянути бюджет міста й державні закупівлі, записатися до лікаря, стати в чергу до дитсадка і зареєструвати домашнього улюбленця. Усі сервіси для електронного врядування та проекти Kyiv Smart City можна переглянути на сайті.

 

Чи не найбільшим досягненням у місцевому врядуванні стало запровадження системи Громадського бюджету. У Києві він працює з 2016 року. Бюджет участі дозволяє мешканцям за допомогою демократичної процедури подавати проекти та голосувати за них, розподіляючи кошти з міського бюджету. За час роботи системи кияни подали на голосування 3 тисячі проектів на суму понад 2 млрд гривень. З них переможцями стали 545 проектів, реалізували на сьогодні – 170.

Традиційно найбільше проектів подають у категорії «Освіта» та «Спорт», чимала частина яких стосується закупівлі обладнання, утеплення шкіл, а також облаштування спортивних майданчиків та шкільних стадіонів. Можливо, таким чином кияни сприяють меру у досі вочевидь не виконаній обіцянці встановити сучасні спортивні майданчики в усіх шкільних дворах та поруч з великими житловими комплексами. Хоча у парках, що реконструює Кличко, такі майданчики дійсно облаштовують.

Ще один інструмент залучення громади до прийняття рішень у Києві – петиції – працюють не так успішно. З 1 жовтня 2015 року до кінця травня 2019 на сайті міської ради було опубліковано 5 472 петиції, з яких лише 55 набрали необхідну кількість підписів. А повністю реалізували врешті лише 14. Наприклад, на прохання киян вуличних котів визнали частиною екосистеми міста, збільшили дозволену швидкість до 80 км/год на окремих вулицях, зупинили будівництво в парку Юність та повернули ділянку Скверу Небесної Сотні у власність громади. Попри необхідну кількість голосів киян, КМР не підтримала ідею показувати час до прибуття потяга у метро та реалізувати проект розв’язки Шулявського шляхопроводу Віктора Петрука.


Слід зазначити, що видаткова частина бюджету міста за останні роки зросла у понад два рази: з 20 млрд гривень у 2015 році до 57 млрд сьогодні. Щоправда, тут важко виміряти внесок чинної адміністрації міста: з 2014 року в Україні відбувається децентралізація, у результаті якої місцеві бюджети значно зростають по всій країні, а не тільки в Києві.

У 2015-2018 роках у Києві існувала міська цільова програма сприяння розвитку підприємництва, промисловості та споживчого ринку.  За статистикою, наданою у звіті програми, кількість підприємців та підприємств у місті дійсно зросла з 476 тисяч у 2015 році до 749 тисяч у 2018. Чи є це результатом роботи міських чиновників – теж питання. Загальне фінансування програми за чотири роки склало всього сім мільйонів гривень (хоча вона передбачала 48 млн). До слова, після закінчення дії згаданої програми, нової досі не затвердили.

А ось обіцянка щодо запровадження інвестиційних форумів в Києві була виконана. Починаючи з 2016 року КМДА щороку організовує такі заходи, а очільник міста охоче на них виступає. Крім того, за останні роки у Києві почало працювати кілька відомих міжнародних компаній: з’явилися сервіси Uber, доставка Glovo та громадського велопрокату Nextbike, відкрилися магазини H&M, а незабаром почнуть доставляти речі з IKEA. А ось кав’ярень Starbucks, попри наполегливість мера, в столиці все ще немає.


Щодо велопішохідного мосту над Володимирською гіркою, залишається багато питань: стосовно якості виконаних робіт, дотримання авторських прав, раціонального використання бюджетних коштів. Ще одне зауваження стосується саме збереження історико-культурних зон, адже комітет Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО рекомендував зупинити будівництво. Заступник голови КМДА Олександр Спасибко тоді заявив, що підстав для цього немає.

Проте чи не найбільш показовим прикладом задекларованої «гармонії» стала Поштова площа. У 2017 році закінчили багаторічну реконструкцію наземної частини: тут встановили фонтан та лавки, у 2019 році відкрили також Річковий вокзал. А ось обіцяний кілька років тому пандус так і не збудували.

Водночас, стосовно підземної частини площі довгий час точилася боротьба. На місці запланованого ТРЦ тут виявили залишки старовинного дерев’яного кварталу XI-XII століть. Знадобилося кілька років та натиск активістів, щоб переконати муніципалітет принаймні забезпечити місце для музею на місці розкопок. Однак, торговельний центр тут все ж добудують.


Взагалі, будівництву в столиці присвячено одразу кілька пунктів програми Віталія Кличка. Зокрема, очільник міста обіцяв мораторій на нову забудову в центральній частині міста, заповідних та рекреаційних зонах (спойлер: немає); контроль за дотриманням Генерального плану Києва та припинення хаотичної забудови.

Щодо хаотичної забудови можна навести кілька прикладів. Зокрема, у Протасовому Яру сьогодні з порушеннями, вирубкою зеленої зони та охоронцями-тітушками ведеться будівництво 30-поверхового ЖК Tourbillon. Попри заборону Київради, забудовник восьмиповерхового готелю на Андріївському узвозі повернув дозвіл на будівництво через суд. Також не було до кінця розв’язано питання «будинка-монстра» на Подолі.

У багатьох випадках земля та права на будівництво дійсно були надані задовго до вступу Віталія Кличка на посаду, хоча журналісти розслідувачі й наводять багато виключень. Проте за п’ять років у місті так і не з’явилося системного механізму запобігання подібним випадкам. Часто для прийняття рішень в інтересах громади, а не забудовника, активістам доводиться місяцями ходити на засідання Київської міської ради та влаштовувати протести й мітинги. Але і тоді не факт, що їх почують.


Підсумовуючи, стосовно принаймні частини планів, задекларованих Віталієм Кличком, позитивний поступ дійсно є. Але практично в кожному пункті з’являється «але»: виконується тільки під натиском активістів або змінам посприяли загальноукраїнські реформи, або взялися за справу тільки нещодавно. Багато рішень спрямовані на швидкий та приємний результат, славнозвісний «вау-ефект», наприклад, відкриття скверів, мосту чи проведення великих конференцій. Водночас, у столиці залишається багато системних проблем, яким очільник міста та міської державної адміністрації Віталій Кличко не приділив достатньо уваги ані в програмі, ані в реальному житті.

П’ять років Кличка на посаді мера: обіцянки та зміни, що відбулися
Понеділок, 03 червня 2019

П’ять років Кличка на посаді мера: обіцянки та зміни, що відбулися

П’ятого червня виповнюється рівно п’ять років як Віталій Кличко після перемоги на виборах посів місце київського міського голови. А 25 червня – п’ять років як він у кріслі голови Київської міської державної адміністрації, куди його призначив президент. Поєднуючи у своїх руках дві посади у місті, Кличко мав чимало можливостей втілити своє бачення майбутнього столиці.

Коротко оцінити результати його роботи у цьому напрямку допоможуть міжнародні рейтинги. Для прикладу, у рейтингу комфортності міст світу від «The Economist» Київ дійсно піднявся на кілька позицій у 2018 році та посів 118 місце з 140. Місто набрало 56,6 балів зі 100 можливих. У попередні три роки столиця України займала 132-131 місце.

У рейтингу якості життя у містах світу компанії Mercer за 2019 рік Київ опинився на 173 місці. Поруч – Санкт-Петербург та Кампала, столиця Уганди. Минулого року ми мали ідентичний результат, а у 2016 і 2015 роках місто займало 176 сходинку, ставши одним із найнижче оцінених міст Європи.

Крім того, Київ значно покращив свою позицію у рейтингу найбільших стартап-міст, посівши 34 місце у 2019 році та опинившись на рівні з Мадридом і Мельбурном. Ще у 2017 році столиця була на 63 місці.


Обіцянки та результати діючого мера.

Очільник міста обіцяв забезпечити пріоритет пішоходів та громадського транспорту і переглянути транспортну схему міста. Хоча щодо інфраструктури в місті перед мером постало і багато питань, не зазначених у його передвиборчій програмі.

У 2015 році Світовим банком була розроблена нова схема транспортних маршрутів Києва. У своїй програмі Кличко зазначає про намір її впровадити. Щоправда, станом на 2019 рік, лише кілька відсотків нової схеми були взяті до уваги, наприклад, запрацювали тролейбусний маршрут №30 та автобусний №114. Комплексна оптимізація маршрутної сітки так і залишилася на папері.

І хоча КМДА регулярно закуповує нові рухомі склади, вони не збільшують кількість машин на маршрутах, а замінюють вже зношений транспорт. При цьому розрахунок місткості не залишає сподівань на комфорт: на один квадратний метр у «Київпастрансі» розраховують вмістити вісім пасажирів.

У своїй програмі Кличко також обіцяв розбудовувати мережу міської електрички з Троєщини на Правий берег. Станція «Троєщина» з’явилася разом з самою електричкою у 2009 році, а «Троєщина-2» у 2012. Частота руху, як і комфортність цього сполучення залишає бажати кращого. А іронічна конотація словосполучення «метро на Троєщину» хоч і не з’явилася за Кличка, за останні п’ять років не втратила своєї актуальності. Разом тим, деякі транспортні експерти вважають проект метро занадто дорогим та не найбільш ефективним вирішенням транспортних проблем району.

Міський голова почав розбудову Київського метрополітену, поки в інший бік – на Виноградар. Але і цей проект Кличка не оминула критика: експерти зазначають, що лінія розрахована радше на майбутню забудову столиці, ніж на розв’язання наявних проблем.

Ще одне інфраструктурне питання міста – дороги. Віталій Кличко часто зазначає кількісні показники: за 2016-2018 роки у столиці відремонтували близько 800 кілометрів шляхів, зокрема, Повітрофлотський проспект, проспект Перемоги та бульвар Шевченка. Проте, хотілося б також бачити показники якісні. Ремонт передбачає переважно заміну дорожнього полотна та мощення тротуарів, а ось реконструкція могла б забезпечити велоінфраструктуру, більше наземних переходів, зелених насаджень, паркувальних кишень та острівців безпеки. Таким чином покращилася б безпека та інклюзивність на дорогах.

До слова, обіцянка нових велодоріжок є у програмі Кличка. Проте перерахувати велошляхи у місті досі можна ледь не на пальцях однієї руки. Що іронічно, адже мер міста сам періодично користується велосипедом. Маршрут на Троєщині був збудований з порушеннями, а доріжка на вулиці Леонтовича, довжиною 250 метрів, жодним чином не поєднана з іншою велоінфраструктурою, як і новий велопішохідний міст. Бо інших маршрутів в місті просто немає.


Один із задекларованих орієнтирів програми Кличка – пріоритет людини та громадського транспорту над автомобілем на вулицях Києва. Обіцяна пішохідна зона на Андріївському узвозі, Контрактовій площі та вулиці Сагайдачного дійсно запрацювала. Але останні два об’єкти все ще чекають на повноцінну реконструкцію. За останні роки у місті обладнали лише кілька наземних переходів, наприклад, на Хрещатику та біля Південного вокзалу. Але супротив чиновників навколо подібного проекту біля станції метро «Університет» доводить, що системного розуміння пріоритету пішохода в КМДА досі не з’явилося. Смуги для громадського транспорту почали виділяти делініаторами на окремих вулицях лише наприкінці 2018 року.

Крім того, існують інфраструктурні питання, вирішення яких, хоч і не згадане у програмі, необхідне для забезпечення дійсно комфортного міста. Наприклад, торішні зливи виявили проблеми з водовідведенням на вулицях столиці: дощова каналізація не впоралася з кількістю води, і кілька вулиць, а також тунель у Києві затопило.

Проблемою залишається й велика кількість автомобілів у місті. Після п’яти років на посаді Віталій Кличко все ще обіцяє побудувати систему перехоплювальних паркувань та посилити контроль за дотриманням правил паркування в центрі.

 

«Міст, що втомився», став чи не найбільш помітною проблемою міста останніх років. Шулявський міст, що довгий час перебував у аварійному стані, частково обвалився у лютому 2017 року, сигналізуючи про нагальну необхідність реконструкції. У березні 2019 року його закрили для проїзду та демонтували, за оцінками експертів роботи триватимуть 17 місяців.

Але є кілька «але». Попри спротив громадськості, наявність альтернативного проекту Віктора Петрука та успішних петицій, у КМДА вирішили не проводити архітектурного конкурсу. Шулявський шляхопровід реконструюватимуть за проектом неповного чотирилисника, розробленого інститутом «Київдормістпроект». Крім того, журналісти проекту «Схеми» виявили, що тендер на визначення підрядника, який будуватиме Шулявську розв’язку, розіграли між двома фірмами, пов’язаними із народним депутатом та президентом компанії «Укрбуд» Максимом Микитасем. Віталій Кличко колись був помічений з ним в одному чартері.

Один із київських довгобудів – Подільсько-Воскресенський міст, роботи зі спорудження якого розпочалися ще у 1993 році, – таки отримав перспективи бути завершеним. У 2018 році будівельні роботи знову активізувалися, за два роки міст планують відкрити для руху автомобілів. За словами експерта, сполучення дозволить розвантажити Північний міст та в перспективі все ж прокласти гілку метро на Троєщину.


На чому Віталій Кличко дійсно зробив акцент у своїй роботі, так це на створенні та реконструкції зелених зон. З його слів, за чотири роки у місті відремонтували 339 парків та скверів. Серед них – парки «Перемога», «Наталка», «Муромець», сходи на Пейзажну алею тощо. Під питанням залишається лише якість проектів, адже вони робляться без архітектурних конкурсів. Чи не найпоширеніші помилки – однаковий дешевий ФЕМ та однорічні рослини від «Київзеленбуда». Загалом, про підсумки роботи цього комунального підприємства говорить не стільки «вау-ефект», скільки існування виставки «Дезеленізація». Крім того, місто досі не встановлює сучасних та інклюзивних дитячих майданчиків.

Наступний пункт програми – створення Київської муніципальної поліції – також не був реалізований. Щоправда, не з вини Віталія Кличка: закон про «Про муніципальну варту» так і не був прийнятий Верховною Радою. Сьогодні у Києві діє громадське формування «Муніципальна варта», діяльність якої регулюється ЗУ «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону». Члени організації співпрацюють з Національною поліцією, допомагаючи забезпечувати громадський порядок, запобігати злочинам та надавати невідкладну допомогу у разі потреби. У 2018 році формування включили до цільової програми «Безпечна столиця», у 2019 році на його діяльність буде виділено 21 млн гривень.


Ще один пункт програми Віталія Кличка стосувався програми Smart City та системи електронного урядування. Smart city (розумне місто) — це місто, в якому використовуються сучасні технології для покращення якості життя у ньому. «Робота ініціативи базується на принципах відкритих даних, розумного використання цифрових послуг та прозорого управління», – зазначено на сайті Kyiv Smart City.

Ініціатива має кілька напрямків, зокрема, довкілля, безпека, інновації, електронне урядування тощо. Серед проектів Kyiv Smart City – загальноміська система відеоспостереження, електронні табло на зупинках громадського транспорту та E-квиток. Із запуском останнього, до слова, було чимало труднощів. Завдяки запущеним цифровим сервісам сьогодні у Києві можна також подати електронну петицію та проект на Громадський бюджет, переглянути бюджет міста й державні закупівлі, записатися до лікаря, стати в чергу до дитсадка і зареєструвати домашнього улюбленця. Усі сервіси для електронного врядування та проекти Kyiv Smart City можна переглянути на сайті.

 

Чи не найбільшим досягненням у місцевому врядуванні стало запровадження системи Громадського бюджету. У Києві він працює з 2016 року. Бюджет участі дозволяє мешканцям за допомогою демократичної процедури подавати проекти та голосувати за них, розподіляючи кошти з міського бюджету. За час роботи системи кияни подали на голосування 3 тисячі проектів на суму понад 2 млрд гривень. З них переможцями стали 545 проектів, реалізували на сьогодні – 170.

Традиційно найбільше проектів подають у категорії «Освіта» та «Спорт», чимала частина яких стосується закупівлі обладнання, утеплення шкіл, а також облаштування спортивних майданчиків та шкільних стадіонів. Можливо, таким чином кияни сприяють меру у досі вочевидь не виконаній обіцянці встановити сучасні спортивні майданчики в усіх шкільних дворах та поруч з великими житловими комплексами. Хоча у парках, що реконструює Кличко, такі майданчики дійсно облаштовують.

Ще один інструмент залучення громади до прийняття рішень у Києві – петиції – працюють не так успішно. З 1 жовтня 2015 року до кінця травня 2019 на сайті міської ради було опубліковано 5 472 петиції, з яких лише 55 набрали необхідну кількість підписів. А повністю реалізували врешті лише 14. Наприклад, на прохання киян вуличних котів визнали частиною екосистеми міста, збільшили дозволену швидкість до 80 км/год на окремих вулицях, зупинили будівництво в парку Юність та повернули ділянку Скверу Небесної Сотні у власність громади. Попри необхідну кількість голосів киян, КМР не підтримала ідею показувати час до прибуття потяга у метро та реалізувати проект розв’язки Шулявського шляхопроводу Віктора Петрука.


Слід зазначити, що видаткова частина бюджету міста за останні роки зросла у понад два рази: з 20 млрд гривень у 2015 році до 57 млрд сьогодні. Щоправда, тут важко виміряти внесок чинної адміністрації міста: з 2014 року в Україні відбувається децентралізація, у результаті якої місцеві бюджети значно зростають по всій країні, а не тільки в Києві.

У 2015-2018 роках у Києві існувала міська цільова програма сприяння розвитку підприємництва, промисловості та споживчого ринку.  За статистикою, наданою у звіті програми, кількість підприємців та підприємств у місті дійсно зросла з 476 тисяч у 2015 році до 749 тисяч у 2018. Чи є це результатом роботи міських чиновників – теж питання. Загальне фінансування програми за чотири роки склало всього сім мільйонів гривень (хоча вона передбачала 48 млн). До слова, після закінчення дії згаданої програми, нової досі не затвердили.

А ось обіцянка щодо запровадження інвестиційних форумів в Києві була виконана. Починаючи з 2016 року КМДА щороку організовує такі заходи, а очільник міста охоче на них виступає. Крім того, за останні роки у Києві почало працювати кілька відомих міжнародних компаній: з’явилися сервіси Uber, доставка Glovo та громадського велопрокату Nextbike, відкрилися магазини H&M, а незабаром почнуть доставляти речі з IKEA. А ось кав’ярень Starbucks, попри наполегливість мера, в столиці все ще немає.


Щодо велопішохідного мосту над Володимирською гіркою, залишається багато питань: стосовно якості виконаних робіт, дотримання авторських прав, раціонального використання бюджетних коштів. Ще одне зауваження стосується саме збереження історико-культурних зон, адже комітет Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО рекомендував зупинити будівництво. Заступник голови КМДА Олександр Спасибко тоді заявив, що підстав для цього немає.

Проте чи не найбільш показовим прикладом задекларованої «гармонії» стала Поштова площа. У 2017 році закінчили багаторічну реконструкцію наземної частини: тут встановили фонтан та лавки, у 2019 році відкрили також Річковий вокзал. А ось обіцяний кілька років тому пандус так і не збудували.

Водночас, стосовно підземної частини площі довгий час точилася боротьба. На місці запланованого ТРЦ тут виявили залишки старовинного дерев’яного кварталу XI-XII століть. Знадобилося кілька років та натиск активістів, щоб переконати муніципалітет принаймні забезпечити місце для музею на місці розкопок. Однак, торговельний центр тут все ж добудують.


Взагалі, будівництву в столиці присвячено одразу кілька пунктів програми Віталія Кличка. Зокрема, очільник міста обіцяв мораторій на нову забудову в центральній частині міста, заповідних та рекреаційних зонах (спойлер: немає); контроль за дотриманням Генерального плану Києва та припинення хаотичної забудови.

Щодо хаотичної забудови можна навести кілька прикладів. Зокрема, у Протасовому Яру сьогодні з порушеннями, вирубкою зеленої зони та охоронцями-тітушками ведеться будівництво 30-поверхового ЖК Tourbillon. Попри заборону Київради, забудовник восьмиповерхового готелю на Андріївському узвозі повернув дозвіл на будівництво через суд. Також не було до кінця розв’язано питання «будинка-монстра» на Подолі.

У багатьох випадках земля та права на будівництво дійсно були надані задовго до вступу Віталія Кличка на посаду, хоча журналісти розслідувачі й наводять багато виключень. Проте за п’ять років у місті так і не з’явилося системного механізму запобігання подібним випадкам. Часто для прийняття рішень в інтересах громади, а не забудовника, активістам доводиться місяцями ходити на засідання Київської міської ради та влаштовувати протести й мітинги. Але і тоді не факт, що їх почують.


Підсумовуючи, стосовно принаймні частини планів, задекларованих Віталієм Кличком, позитивний поступ дійсно є. Але практично в кожному пункті з’являється «але»: виконується тільки під натиском активістів або змінам посприяли загальноукраїнські реформи, або взялися за справу тільки нещодавно. Багато рішень спрямовані на швидкий та приємний результат, славнозвісний «вау-ефект», наприклад, відкриття скверів, мосту чи проведення великих конференцій. Водночас, у столиці залишається багато системних проблем, яким очільник міста та міської державної адміністрації Віталій Кличко не приділив достатньо уваги ані в програмі, ані в реальному житті.