ОСН: ілюзія, чи реальна організація населення
П'ятниця, 07 грудня 2018

ОСН: ілюзія, чи реальна організація населення

Протягом 2017-19 років, майже 90 мільйонів гривень буде витрачено на фінансування ОСН. Проте, досі не зрозуміло, чи справді вони утворені для забезпечення самоврядування у Києві, чи мають утворити лояльне до влади середовище, яке ще й фінансується коштом громади міста.

Органи самоорганізації населення, саме так розшифровується ця таємнича абревіатура - це представницькі органи мешканців міст, які створюються для вирішення окремих питань місцевого значення. Вони можуть створюватись, як будинкові, вуличні, квартальні комітети, комітети мікрорайонів, районів у місті. 

Як часто буває у нашій країні, хотілося зробити краще, а склалося, як завжди.

Порядок створення органу самоорганізації населення регулюється Законом України "Про органи самоорганізації населення", який ухвалено 2001 року.

На відміну від ОСББ, органи самоорганізації складаються не з власників, а з мешканців будинків, які на законних підставах проживають на відповідній території.

ОСН - це об’єднання громадян, що мають спільну громадянську позицію та бажають активно займатись питаннями забезпечення комфортного проживання в своїх будинках, на вулиці, у кварталі чи мікрорайоні та брати участь в житті міста. Органи самоорганізації – це, як правило, юридичні особи.

Вони утворюються з метою :- створення  умов  для  участі  жителів  у  вирішенні питань місцевого значення в межах Конституції і законів України;
- задоволення соціальних,  культурних,  побутових  та  інших потреб жителів шляхом сприяння у наданні їм відповідних послуг;
- участь  у  реалізації соціально-економічного,  культурного розвитку відповідної території, інших місцевих програм.  

Згідно того ж Закону, ОСН, серед іншого, може:

- представляти  разом з депутатами інтереси жителів будинку, вулиці,  мікрорайону,  села,  селища, міста у відповідній місцевій раді та її органах, місцевих органах виконавчої влади;
- вносити у встановленому  порядку  пропозиції  до  проектів місцевих  програм  соціально-економічного  і  культурного розвитку відповідних  адміністративно територіальних  одиниць  та  проектів місцевих бюджетів; - організовувати   допомогу   громадянам   похилого    віку, особам  з  інвалідністю,  сім'ям  загиблих  воїнів,  партизанів та військовослужбовців,  малозабезпеченим та багатодітним  сім'ям,  а також  самотнім  громадянам,  дітям-сиротам та дітям,  позбавленим
батьківського піклування,  вносити  пропозиції  з  цих  питань  до органів місцевого самоврядування;- сприяти  депутатам відповідних місцевих рад в організації їх зустрічей з виборцями,  прийому  громадян  і  проведенні  іншої роботи у виборчих округах;

Варто звернути увагу, що закон не визначає ОСН, як орган місцевого самоврядування. Однак, допускає, що місцева рада може надати ОСНу частину своїх повноважень з одночасною передачею йому додаткових  коштів,  а  також матеріально-технічних та інших ресурсів, необхідних для здійснення цих повноважень.

Дійсно, ідея позитивна, але вона не отримала рис завершеності.

Як відомо,  самоврядування - надане законом право місцевих органів самостійно розв'язувати коло питань, що входять до їхньої компетенції.

У Києві ситуація з самоврядуванням катастрофічна - на 3 мільйони мешканців - один представницький орган (Київрада). ОСНи могли б заповнити цю прогалину. Натомість, вони перетворились на мовчазних прислужників влади і структурами без практичної суті. Самостійно, вони не мають жодних повноважень. І не важливо, створені вони, чи ні. Це жодним чином не впливає на життя міста.

Діяльність столичних ОСНів час від часу стає предметом різних скандалів.

Трапляються випадки, коли вони створюються без участі і відома мешканців, як, наприклад, Будинковий комітет по вул. Кловський узвіз, 20.

Нещодавно вибухнув скандал у Солом'янському районі, де голова ОСН «Комітет мікрорайону «Жуляни» нібито утворила шахрайську схему щодо землі, яка була виділена АТОвцям.

Крім того, столична влада жодним чином не веде облік уже створених ОСН, хоча і надає дозвіл на їх створення.

Отже, проблем багато, вони різні. Але виникли вони тому, що і закон про ОСН і практика їх дяльності містить багато прогалин, протиріч і породжують середовище для маніпуліяцій їх керівників або міської влади.

Що ж робити?

Потрібно роботу ОСНів наповнювати реальним змістом. Дозволяє Закон міськраді делегувати частину своїх повноважень ОСНам - треба це робити. Вони мають стати реальним інститутами громадського суспільства і повинні мати делеговані повноваження.

По-перше, у галузі економіки, фінансів та управління комунальним майном. Тобто, мають брати участь у розробці міських цільових програм, проекту міського бюджету, розробці проектів інвестиційних програм розвитку мікрорайону. Вони також обов‘язково мають брати участь у здійсненні моніторингу щодо реалізації Генплану розвитку міста, що відноситься до території їхнього району.

По-друге, у галузі будівництва, землекористування та охорони навколишнього середовища ОСНи повинні контролювати виділення земельних ділянок, наприклад, під гаражі різних конструкцій та надання дозволу на їх розміщення на території мікрорайону.

Вони ж мають приймати рішення щодо ліквідації самовільних забудов, стоянок автотранспорту, розміщених з порушенням нормативних актів, а також забезпечувати права громадян при здійсненні містобудівної діяльності.

У галузі ЖКГ органи самоорганізації повинні контролювати використання коштів на капітальні та поточні ремонти житлового фонду, прибирання територій, озеленення, вивіз твердих побутових відходів. Вони мають здійснювати контроль за утриманням доріг, тротуарів, парків, скверів на відповідній території.

Однак, на нашу думку, на такі кроки влада піти не готова, адже це сильно нашкодить тій системі прийняття рішень та розподілу інтересів у Києві, яка встановилася за останні роки. А це і надалі цементуватиме той стан, коли кияни реально не впливатимуть на ухвалення важливих рішень у місті, і як наслідок - ці рішення не будуть повною мірою враховувати їх інтереси та будуть неякісними з точки зору розвитку місцевого самоврядування. 

ОСН: ілюзія, чи реальна організація населення
П'ятниця, 07 грудня 2018

ОСН: ілюзія, чи реальна організація населення

Протягом 2017-19 років, майже 90 мільйонів гривень буде витрачено на фінансування ОСН. Проте, досі не зрозуміло, чи справді вони утворені для забезпечення самоврядування у Києві, чи мають утворити лояльне до влади середовище, яке ще й фінансується коштом громади міста.

Органи самоорганізації населення, саме так розшифровується ця таємнича абревіатура - це представницькі органи мешканців міст, які створюються для вирішення окремих питань місцевого значення. Вони можуть створюватись, як будинкові, вуличні, квартальні комітети, комітети мікрорайонів, районів у місті. 

Як часто буває у нашій країні, хотілося зробити краще, а склалося, як завжди.

Порядок створення органу самоорганізації населення регулюється Законом України "Про органи самоорганізації населення", який ухвалено 2001 року.

На відміну від ОСББ, органи самоорганізації складаються не з власників, а з мешканців будинків, які на законних підставах проживають на відповідній території.

ОСН - це об’єднання громадян, що мають спільну громадянську позицію та бажають активно займатись питаннями забезпечення комфортного проживання в своїх будинках, на вулиці, у кварталі чи мікрорайоні та брати участь в житті міста. Органи самоорганізації – це, як правило, юридичні особи.

Вони утворюються з метою :- створення  умов  для  участі  жителів  у  вирішенні питань місцевого значення в межах Конституції і законів України;
- задоволення соціальних,  культурних,  побутових  та  інших потреб жителів шляхом сприяння у наданні їм відповідних послуг;
- участь  у  реалізації соціально-економічного,  культурного розвитку відповідної території, інших місцевих програм.  

Згідно того ж Закону, ОСН, серед іншого, може:

- представляти  разом з депутатами інтереси жителів будинку, вулиці,  мікрорайону,  села,  селища, міста у відповідній місцевій раді та її органах, місцевих органах виконавчої влади;
- вносити у встановленому  порядку  пропозиції  до  проектів місцевих  програм  соціально-економічного  і  культурного розвитку відповідних  адміністративно територіальних  одиниць  та  проектів місцевих бюджетів; - організовувати   допомогу   громадянам   похилого    віку, особам  з  інвалідністю,  сім'ям  загиблих  воїнів,  партизанів та військовослужбовців,  малозабезпеченим та багатодітним  сім'ям,  а також  самотнім  громадянам,  дітям-сиротам та дітям,  позбавленим
батьківського піклування,  вносити  пропозиції  з  цих  питань  до органів місцевого самоврядування;- сприяти  депутатам відповідних місцевих рад в організації їх зустрічей з виборцями,  прийому  громадян  і  проведенні  іншої роботи у виборчих округах;

Варто звернути увагу, що закон не визначає ОСН, як орган місцевого самоврядування. Однак, допускає, що місцева рада може надати ОСНу частину своїх повноважень з одночасною передачею йому додаткових  коштів,  а  також матеріально-технічних та інших ресурсів, необхідних для здійснення цих повноважень.

Дійсно, ідея позитивна, але вона не отримала рис завершеності.

Як відомо,  самоврядування - надане законом право місцевих органів самостійно розв'язувати коло питань, що входять до їхньої компетенції.

У Києві ситуація з самоврядуванням катастрофічна - на 3 мільйони мешканців - один представницький орган (Київрада). ОСНи могли б заповнити цю прогалину. Натомість, вони перетворились на мовчазних прислужників влади і структурами без практичної суті. Самостійно, вони не мають жодних повноважень. І не важливо, створені вони, чи ні. Це жодним чином не впливає на життя міста.

Діяльність столичних ОСНів час від часу стає предметом різних скандалів.

Трапляються випадки, коли вони створюються без участі і відома мешканців, як, наприклад, Будинковий комітет по вул. Кловський узвіз, 20.

Нещодавно вибухнув скандал у Солом'янському районі, де голова ОСН «Комітет мікрорайону «Жуляни» нібито утворила шахрайську схему щодо землі, яка була виділена АТОвцям.

Крім того, столична влада жодним чином не веде облік уже створених ОСН, хоча і надає дозвіл на їх створення.

Отже, проблем багато, вони різні. Але виникли вони тому, що і закон про ОСН і практика їх дяльності містить багато прогалин, протиріч і породжують середовище для маніпуліяцій їх керівників або міської влади.

Що ж робити?

Потрібно роботу ОСНів наповнювати реальним змістом. Дозволяє Закон міськраді делегувати частину своїх повноважень ОСНам - треба це робити. Вони мають стати реальним інститутами громадського суспільства і повинні мати делеговані повноваження.

По-перше, у галузі економіки, фінансів та управління комунальним майном. Тобто, мають брати участь у розробці міських цільових програм, проекту міського бюджету, розробці проектів інвестиційних програм розвитку мікрорайону. Вони також обов‘язково мають брати участь у здійсненні моніторингу щодо реалізації Генплану розвитку міста, що відноситься до території їхнього району.

По-друге, у галузі будівництва, землекористування та охорони навколишнього середовища ОСНи повинні контролювати виділення земельних ділянок, наприклад, під гаражі різних конструкцій та надання дозволу на їх розміщення на території мікрорайону.

Вони ж мають приймати рішення щодо ліквідації самовільних забудов, стоянок автотранспорту, розміщених з порушенням нормативних актів, а також забезпечувати права громадян при здійсненні містобудівної діяльності.

У галузі ЖКГ органи самоорганізації повинні контролювати використання коштів на капітальні та поточні ремонти житлового фонду, прибирання територій, озеленення, вивіз твердих побутових відходів. Вони мають здійснювати контроль за утриманням доріг, тротуарів, парків, скверів на відповідній території.

Однак, на нашу думку, на такі кроки влада піти не готова, адже це сильно нашкодить тій системі прийняття рішень та розподілу інтересів у Києві, яка встановилася за останні роки. А це і надалі цементуватиме той стан, коли кияни реально не впливатимуть на ухвалення важливих рішень у місті, і як наслідок - ці рішення не будуть повною мірою враховувати їх інтереси та будуть неякісними з точки зору розвитку місцевого самоврядування.