Київ інноваційний – місто стартапів та можливостей
П'ятниця, 14 червня 2019

Київ інноваційний – місто стартапів та можливостей

Цієї весни Київ став центром генерації ідей для майбутніх стартапів. В місті все ще складно знайти фінансування, але вже розвивається інфраструктура для підготовчої роботи. В результаті столиця України зайняла 34-е місце в рейтингу стартап-міст світу, піднявшись буквально за два роки на 29 позицій і залишивши позаду близько тисячі інших міст.

У квітні сервіс StartupBlink, який  займається складанням світової стартап-карти, оприлюднив рейтинг, який враховує розвиненість екосистем стартапів як в містах, так і зокрема в державах. Київ зайняв 34 місце, Львів і Одеса потрапили в третю сотню, а Харків - і зовсім в п'ятій сотні міст. Хоча навіть такий результат - не найгірший, адже на карті відображено більше 1000 міст. Україна в цілому зайняла 31-е місце більш ніж серед сотні країн.

Слід зазначити, що стартапом називається не будь-який новий бізнес, а проекти, які здатні швидко рости і масштабуватися. Звичайно, вони безпосередньо пов'язані з tech-індустрією. В цьому відношенні Україна активно розвивається: за останні три-чотири роки кількість розробників програмного забезпечення збільшилася з 100 тисяч до 184,7 тисяч за підрахунками UNIT.City.

Можна припустити, що концентрація таких фахівців в Києві особливо висока. Змінюється і характер діяльності київських розробників з відкриттям все більшого числа R&D-центрів міжнародних компаній. Один з останніх прикладів в 2018 році - гучна купівля стартапу Ring за $ 1 млрд. корпорацією Amazon.

Наявність грошей, знань, однодумців і відповідних офісів для зустрічей і роботи - все це і становить екосистему стартапів. Власне, останні складові досить активно розвиваються в Києві. Два роки тому на місці колишнього мотоциклетного заводу відкрився інноваційний парк UNIT.City. Тут можна орендувати офіс, провести захід або навпаки - відвідати лекції тих, хто вже створив успішний бізнес в Україні або за кордоном. Також тут є лабораторії для досліджень і сім спеціалізованих шкіл. В цілому парк об'єднує понад 90 резидентів.

Цієї ж весни в Києві було втілено ще один проект: бізнесмен з Естонії Рагнар Сасс відкрив стартап-центр, орієнтований на IT-сегмент - Lift99. Перший такий запрацював в Талліні (Естонія). В цьому центрі можна отримати робоче місце цілодобово (адже стартапери з IT-індустрії, специфічний народ, і вони можуть працювати день і ніч безперервно), є можливість послухати відомого міжнародного ментора, а також отримати безкоштовну пораду інших, більш досвідчених засновників бізнесів чи проектів.

Рагнар Сасс також виступив інвестором українського стартапу Nuka - вічного блокнота з магнітним олівцем. Автори цього проекту є кияни і їм всього 17 років. Особливості блокноту полягають в тому, що сторінки не рвуться, хоча, як обіцяють творці, на дотик будуть нагадувати папір. Для написання буде використовуватися олівець із спеціального сплаву, а видалити записане можна буде спеціальними серветками. У той же час, за допомогою додатку на смартфоні записи можна буде сканувати і вносити в свій планувальник. Перевага в тому, що блокнот можна використовувати під водою і в космосі. Експеримент в басейні вже провів кореспондент BBC, що і продемонстрували у себе на сайті. Таким чином диво-блокнот вже зібрав $ 60 тисяч, при поставленій меті в $ 20 тисяч.

Власне, залучення інвестицій на ранньому етапі, коли ще немає бізнес-моделі, залишається головною проблемою для України і для Києва, зокрема. В Україні дуже мало так званих бізнес-янголів, тобто інвесторів, які готові вкладати в такі проекти.
Власник свого оригінального проекту має бути людиною з аналітичним складом розуму, з яким цікаво створювати щось нове. Його чекають роки нестабільності, ні про які заробітки спочатку навіть і не йдеться. Треба інвестувати свій час і свої фінансові запаси, щоб дійсно створити власний, корисний і цікавий світу проект.

Незважаючи на те, що фахівців у цій галузі з кожним роком стає все більше, більшість з них дивиться в бік аутсорсингу, який дає хорошу і стабільну зарплату.
А ті, хто все таки наважуються йти своїм авторським шляхом і які мають цікаві ідеї, часто звертаються за інвестиціями до сусідньої Польщі чи Прибалтики, де таких фахівців активно підтримують.

Щодо нашої держави, в столиці діє Kyiv Smart City, в рамках якого функціонує акселератор і хаб для проектів, які взялися розвивати міста України. На державному рівні два роки обговорювалася можливість створити національний фонд підтримки українських стартапів. У листопаді 2018 року оголосили про створення Фонду розвитку інновацій з бюджетом в 50 млн грн. Передбачуваний розмір грандів - $ 25-75 тисяч.

Самі учасники галузі поставилися до ініціативи по-різному і часто з сумнівом. Головне питання: як буде забезпечуватися прозорість системи, хто і як буде відбирати стартапи, 95% яких можуть бути зовсім не новаторськими або абсолютно безперспективними. Хоча в цілому ініціатива важлива. Однак, ніяких інших повідомлень не було. У травні цього року Володимир Гройсман заявив, що запуск національного Фонду підтримки інновацій та стартапів знаходиться на фінальному етапі. Бюджет його повинен був скласти вже 400 млн грн, а запуск роботи намічений на осінь. Тепер же залишається гадати, що буде далі.

Разом з тим, IT-сектор є важливою складовою світової економіки. Міжнародні аналітики стверджують, що сегмент інформаційно-комунікаційних технологій зростає в два рази швидше світового ВВП і відповідно дає найвищу додану вартість. При цьому, найбільші шматки пирога ділять між собою фактично пару десятків міст на планеті. Працювати IT-фахівці можуть, звичайно, і на відстані, але це вже, як то кажуть, роздача тістечок з святкового бенкету, яке проходить в розвинених екосистемах, на зразок Кремнієвої долини. Ну, а для нашої країни, звичайно, вигідніше ділити пиріг у себе. Чого нам і бажаємо.

Київ інноваційний – місто стартапів та можливостей
П'ятниця, 14 червня 2019

Київ інноваційний – місто стартапів та можливостей

Цієї весни Київ став центром генерації ідей для майбутніх стартапів. В місті все ще складно знайти фінансування, але вже розвивається інфраструктура для підготовчої роботи. В результаті столиця України зайняла 34-е місце в рейтингу стартап-міст світу, піднявшись буквально за два роки на 29 позицій і залишивши позаду близько тисячі інших міст.

У квітні сервіс StartupBlink, який  займається складанням світової стартап-карти, оприлюднив рейтинг, який враховує розвиненість екосистем стартапів як в містах, так і зокрема в державах. Київ зайняв 34 місце, Львів і Одеса потрапили в третю сотню, а Харків - і зовсім в п'ятій сотні міст. Хоча навіть такий результат - не найгірший, адже на карті відображено більше 1000 міст. Україна в цілому зайняла 31-е місце більш ніж серед сотні країн.

Слід зазначити, що стартапом називається не будь-який новий бізнес, а проекти, які здатні швидко рости і масштабуватися. Звичайно, вони безпосередньо пов'язані з tech-індустрією. В цьому відношенні Україна активно розвивається: за останні три-чотири роки кількість розробників програмного забезпечення збільшилася з 100 тисяч до 184,7 тисяч за підрахунками UNIT.City.

Можна припустити, що концентрація таких фахівців в Києві особливо висока. Змінюється і характер діяльності київських розробників з відкриттям все більшого числа R&D-центрів міжнародних компаній. Один з останніх прикладів в 2018 році - гучна купівля стартапу Ring за $ 1 млрд. корпорацією Amazon.

Наявність грошей, знань, однодумців і відповідних офісів для зустрічей і роботи - все це і становить екосистему стартапів. Власне, останні складові досить активно розвиваються в Києві. Два роки тому на місці колишнього мотоциклетного заводу відкрився інноваційний парк UNIT.City. Тут можна орендувати офіс, провести захід або навпаки - відвідати лекції тих, хто вже створив успішний бізнес в Україні або за кордоном. Також тут є лабораторії для досліджень і сім спеціалізованих шкіл. В цілому парк об'єднує понад 90 резидентів.

Цієї ж весни в Києві було втілено ще один проект: бізнесмен з Естонії Рагнар Сасс відкрив стартап-центр, орієнтований на IT-сегмент - Lift99. Перший такий запрацював в Талліні (Естонія). В цьому центрі можна отримати робоче місце цілодобово (адже стартапери з IT-індустрії, специфічний народ, і вони можуть працювати день і ніч безперервно), є можливість послухати відомого міжнародного ментора, а також отримати безкоштовну пораду інших, більш досвідчених засновників бізнесів чи проектів.

Рагнар Сасс також виступив інвестором українського стартапу Nuka - вічного блокнота з магнітним олівцем. Автори цього проекту є кияни і їм всього 17 років. Особливості блокноту полягають в тому, що сторінки не рвуться, хоча, як обіцяють творці, на дотик будуть нагадувати папір. Для написання буде використовуватися олівець із спеціального сплаву, а видалити записане можна буде спеціальними серветками. У той же час, за допомогою додатку на смартфоні записи можна буде сканувати і вносити в свій планувальник. Перевага в тому, що блокнот можна використовувати під водою і в космосі. Експеримент в басейні вже провів кореспондент BBC, що і продемонстрували у себе на сайті. Таким чином диво-блокнот вже зібрав $ 60 тисяч, при поставленій меті в $ 20 тисяч.

Власне, залучення інвестицій на ранньому етапі, коли ще немає бізнес-моделі, залишається головною проблемою для України і для Києва, зокрема. В Україні дуже мало так званих бізнес-янголів, тобто інвесторів, які готові вкладати в такі проекти.
Власник свого оригінального проекту має бути людиною з аналітичним складом розуму, з яким цікаво створювати щось нове. Його чекають роки нестабільності, ні про які заробітки спочатку навіть і не йдеться. Треба інвестувати свій час і свої фінансові запаси, щоб дійсно створити власний, корисний і цікавий світу проект.

Незважаючи на те, що фахівців у цій галузі з кожним роком стає все більше, більшість з них дивиться в бік аутсорсингу, який дає хорошу і стабільну зарплату.
А ті, хто все таки наважуються йти своїм авторським шляхом і які мають цікаві ідеї, часто звертаються за інвестиціями до сусідньої Польщі чи Прибалтики, де таких фахівців активно підтримують.

Щодо нашої держави, в столиці діє Kyiv Smart City, в рамках якого функціонує акселератор і хаб для проектів, які взялися розвивати міста України. На державному рівні два роки обговорювалася можливість створити національний фонд підтримки українських стартапів. У листопаді 2018 року оголосили про створення Фонду розвитку інновацій з бюджетом в 50 млн грн. Передбачуваний розмір грандів - $ 25-75 тисяч.

Самі учасники галузі поставилися до ініціативи по-різному і часто з сумнівом. Головне питання: як буде забезпечуватися прозорість системи, хто і як буде відбирати стартапи, 95% яких можуть бути зовсім не новаторськими або абсолютно безперспективними. Хоча в цілому ініціатива важлива. Однак, ніяких інших повідомлень не було. У травні цього року Володимир Гройсман заявив, що запуск національного Фонду підтримки інновацій та стартапів знаходиться на фінальному етапі. Бюджет його повинен був скласти вже 400 млн грн, а запуск роботи намічений на осінь. Тепер же залишається гадати, що буде далі.

Разом з тим, IT-сектор є важливою складовою світової економіки. Міжнародні аналітики стверджують, що сегмент інформаційно-комунікаційних технологій зростає в два рази швидше світового ВВП і відповідно дає найвищу додану вартість. При цьому, найбільші шматки пирога ділять між собою фактично пару десятків міст на планеті. Працювати IT-фахівці можуть, звичайно, і на відстані, але це вже, як то кажуть, роздача тістечок з святкового бенкету, яке проходить в розвинених екосистемах, на зразок Кремнієвої долини. Ну, а для нашої країни, звичайно, вигідніше ділити пиріг у себе. Чого нам і бажаємо.