«Децентралізація – це, в першу чергу, відповідальність», – Володимир Федоренко
Неділя, 17 березня 2019

«Децентралізація – це, в першу чергу, відповідальність», – Володимир Федоренко

Проєвропейський вектор розвитку, який обрала Україна, відкриває не лише колосальні можливості, але й покладає велику відповідальність на всіх без винятку громадян. Адже децентралізація влади є невідворотнім процесом в розбудові європейської держави. Реформа місцевого самоврядування розпочалася ще у 2014 році прийняттям відповідної урядової Концепції. Влада звітує про колосальні успіхи децентралізації, але водночас гальмує подальше проведення реформи.

Чому так відбувається, які труднощі виникають при створенні ОТГ та що потрібно, аби місцеве самоврядування стало максимально ефективним, розповів заступник голови Аграрної партії, голова Житомирської обласної організації політсили Володимир Федоренко.

Реформу місцевого самоврядування та децентралізації влади називають однією з найуспішніших реформ, які були ініційовані в Україні. Ви з цим погоджуєтесь?

Так, децентралізація – це шалені можливості для регіонів. Але ця реформа не закінчена. Влада України не сприяє об’єднанню громад, а навпаки саботує і гальмує подальше проведення реформи. Вже об’єдналися більше 800 громад, але майже 7 тисяч громад досі залишаються необ’єднаними.

Сьогодні є підміна понять. Постійно говорять про те, що суспільство повинне мінятися, про те, що Україна починається з кожного з нас. Це правильно і логічно. Але ці слова можновладці дедалі частіше використовують для того, щоб приховати прогалини у державній політиці щодо реформи місцевого самоврядування. Владі вигідно, аби залишались державні адміністрації, голів яких, до речі, призначає Президент особисто задля подальшого контролю на місцях.

Але людям, які хочуть кращого майбутнього своїй громаді, не потрібні контролери з Банкової, їм потрібна реальна допомога держави. Тому принципова позиція Аграрної партії – держадміністрації, які є сьогодні пережитком «радянщини», мають бути ліквідовані. За життя своїх громад повинні відповідати голови громад та старости сіл. Якщо людей не задовольнить діяльність свого керманича, повірте, вони самостійно знайдуть йому заміну. Державі достатньо лише розробити для цього правовий механізм.

Менше з тим, уряд декларує вражаючі цифри: місцеві бюджети за останні роки зросли на майже 166 млрд грн, частка місцевих бюджетів у зведеному бюджеті України в 2018 році перевищила 51%...

Так, цифри вражають. Завдяки децентралізації українці отримали повноваження на власний розсуд розпоряджатися коштами своїх громад. Вони реалізують право на гідне життя, беручи безпосередню участь у вирішенні господарських, інфраструктурних, освітніх та інших питаннях.

Але, як у нас в Україні кажуть: що було - бачили, що буде – побачимо. Багато чого ще не зроблено. Немає механізму обов’язкового об’єднання територій, немає системи розподілу між громадами навколишніх територій, законодавча складова, на жаль, дуже «просідає».

Що ви маєте на увазі?

Перш за все, необхідно закріпити на законодавчому рівні новий адміністративно-територіальний устрій. Пояснюю: є село, якому юридично належить те, що визначено територією села, а є природні ресурси, які фізично знаходяться поруч, але юридично належать або обласним адміністраціям, або іншим держструктурам. Це неправильно. Всі ресурси – ліс, поле, водойма тощо – має належати громадам та правильно розподілятися між ними. А громада вже підбере відповідного господарника, який опікуватиметься та ефективно розпоряджатиметься цими ресурсами. Бо сьогодні часто-густо природні ресурси використовуються неефективно. Хтось вирішив, що, наприклад, умовний шматок землі можна віддати в розпорядження саме цьому умовному агрохолдингу. Він прийшов, засадив все кукурудзою – рік, другий, третій – висмоктав із землі все корисне, і пішов, залишивши після себе, як кажуть, «випалену землю». Необхідно запровадити чесні правила гри, і ми побачимо, що інвестори самі будуть приходити з конструктивними пропозиціями. Тому Аграрна партія має принципову позицію: владу – громадам, землю – громадам, кошти – громадам!

Але що робити з місцевостями, де відсутній природній ресурс?

Є території, які є більш прибутковими – мають підприємства, родючу землю чи якийсь кар’єр, та є ті, в яких немає нічого. Також є громади, які взагалі не хочуть об’єднуватися, тому що вони до кінця не зрозуміли, для чого їм це об’єднання. Багатші села не хочуть приєднувати до себе бідніші, тому що бюджетом потрібно ділитися і працювати над соціальними програмами не лише свого села. Тому тут повинна бути правильна державна політика і розроблений чіткий механізм обов’язкового об’єднання та критеріїв виділення «соціального пакету» малоприбутковим громадам. Тільки тоді буде баланс.

Чому досі дві третини українських сіл не виявили бажання об'єднатися в територіальні громади? Через відсутність чіткого механізму. Але потрібно дивитися на децентралізацію в комплексі. Розумієте, коли розпочинався цей процес, людям ніхто не пояснив, що це, для чого це, який зиск їхнім територіям від того, а головне – що потрібно їм робити, аби бути успішною громадою. Деякі громади, особливо ті, які мають підприємства, виробництва і стабільний прибуток, сприйняли цей процес як утворення окремих «князівств». Але децентралізація – це, в першу чергу, відповідальність.

Так хто недопрацював у правильній реалізації реформи: уряд чи парламент?

Завдання уряду – не заважати, а допомагати. Зокрема, розробляти програми з кредитування малих фермерських господарств, зменшити податкове навантаження  на бізнес, впроваджувати дієві програми для сільського господарства. Так, сьогодні програми існують, але, на жаль, лише на папері, і вони не виконуються.

А парламент взагалі з вересня минулого року не розглянув жодного законопроекту, який би стосувався органів місцевого самоврядування. Процедуру розгляду змін до Конституції щодо децентралізації також не було продовжено, і тепер все потрібно починати спочатку. Як тільки Аграрна партія пройде до Верховної Ради, ми будемо робити все, аби прискорити прийняття необхідних документів для завершення децентралізації.

Як оцінюєте результати реформи на вашій рідній Житомирщині?

Житомирська область третій рік поспіль є лідером із впровадження реформи децентралізації. Вже створено більше 50 об’єднаних громад. Саме завдяки децентралізації у регіоні з’явилися фінансові ресурси. В області ми маємо двох голів ОТГ, які є членами Аграрної партії. Також ми співпрацюємо з головами ОТГ - ідеологічними прихильниками нашої політсили.

Прикладом для інших громад має стати Олевська ОТГ. Вона об’єктивно є однією з найкращих громад Житомирщини. Голова громади, Олег Омельчук - людина, яка ніколи не була в політиці, але свідомо вирішила змінити свій рідний край на краще. Він залучає до роботи молодих людей, переймає досвід сусідньої Польщі. За останні три роки його команда встигла реалізувати більше 50 проектів.  Бюджет Олевської громади виріс у рази, порівняно з минулими роками, і на сьогоднішній день складає понад 250 млн грн. Більше того, Олевська ОТГ стала першою на Житомирщині, яка затвердила перспективний план розвитку на 3 роки. Продовжуватимуть ремонтувати дороги, планується завершення будівництва амбулаторії з житлом для лікарів у селах, будівництво футбольного майданчика зі штучним покриттям у місті Олевськ, придбання шкільних автобусів, створення Центру надання адміністративних послуг тощо.

Разом з головами ОТГ плануємо в межах Житомирщини запустити перший пілотний проект передачі місцевих доріг громадам. Працюємо над тим, як залучити інвесторів, як розвивати бізнес, надаючи людям умови для розвитку власної справи, а мешканцям – робочі місця. Це є запорукою того, щоб молодь не їхала закордон на заробітки, а залишалася в області. Тобто, створити комфортні людські умови для проживання.

Звісно, що Житомирщина у процесі децентралізації також має свої проблеми. Але головне, що люди починають усвідомлювати: найуспішніша громада та, керманич якої радиться з громадою, знає, що робити, та бере на себе та свою команду відповідальність. Люди починають відчувати ефективність участі кожного мешканця в розбудові громади і справжньої проєвропейської держави. 

«Децентралізація – це, в першу чергу, відповідальність», – Володимир Федоренко
Неділя, 17 березня 2019

«Децентралізація – це, в першу чергу, відповідальність», – Володимир Федоренко

Проєвропейський вектор розвитку, який обрала Україна, відкриває не лише колосальні можливості, але й покладає велику відповідальність на всіх без винятку громадян. Адже децентралізація влади є невідворотнім процесом в розбудові європейської держави. Реформа місцевого самоврядування розпочалася ще у 2014 році прийняттям відповідної урядової Концепції. Влада звітує про колосальні успіхи децентралізації, але водночас гальмує подальше проведення реформи.

Чому так відбувається, які труднощі виникають при створенні ОТГ та що потрібно, аби місцеве самоврядування стало максимально ефективним, розповів заступник голови Аграрної партії, голова Житомирської обласної організації політсили Володимир Федоренко.

Реформу місцевого самоврядування та децентралізації влади називають однією з найуспішніших реформ, які були ініційовані в Україні. Ви з цим погоджуєтесь?

Так, децентралізація – це шалені можливості для регіонів. Але ця реформа не закінчена. Влада України не сприяє об’єднанню громад, а навпаки саботує і гальмує подальше проведення реформи. Вже об’єдналися більше 800 громад, але майже 7 тисяч громад досі залишаються необ’єднаними.

Сьогодні є підміна понять. Постійно говорять про те, що суспільство повинне мінятися, про те, що Україна починається з кожного з нас. Це правильно і логічно. Але ці слова можновладці дедалі частіше використовують для того, щоб приховати прогалини у державній політиці щодо реформи місцевого самоврядування. Владі вигідно, аби залишались державні адміністрації, голів яких, до речі, призначає Президент особисто задля подальшого контролю на місцях.

Але людям, які хочуть кращого майбутнього своїй громаді, не потрібні контролери з Банкової, їм потрібна реальна допомога держави. Тому принципова позиція Аграрної партії – держадміністрації, які є сьогодні пережитком «радянщини», мають бути ліквідовані. За життя своїх громад повинні відповідати голови громад та старости сіл. Якщо людей не задовольнить діяльність свого керманича, повірте, вони самостійно знайдуть йому заміну. Державі достатньо лише розробити для цього правовий механізм.

Менше з тим, уряд декларує вражаючі цифри: місцеві бюджети за останні роки зросли на майже 166 млрд грн, частка місцевих бюджетів у зведеному бюджеті України в 2018 році перевищила 51%...

Так, цифри вражають. Завдяки децентралізації українці отримали повноваження на власний розсуд розпоряджатися коштами своїх громад. Вони реалізують право на гідне життя, беручи безпосередню участь у вирішенні господарських, інфраструктурних, освітніх та інших питаннях.

Але, як у нас в Україні кажуть: що було - бачили, що буде – побачимо. Багато чого ще не зроблено. Немає механізму обов’язкового об’єднання територій, немає системи розподілу між громадами навколишніх територій, законодавча складова, на жаль, дуже «просідає».

Що ви маєте на увазі?

Перш за все, необхідно закріпити на законодавчому рівні новий адміністративно-територіальний устрій. Пояснюю: є село, якому юридично належить те, що визначено територією села, а є природні ресурси, які фізично знаходяться поруч, але юридично належать або обласним адміністраціям, або іншим держструктурам. Це неправильно. Всі ресурси – ліс, поле, водойма тощо – має належати громадам та правильно розподілятися між ними. А громада вже підбере відповідного господарника, який опікуватиметься та ефективно розпоряджатиметься цими ресурсами. Бо сьогодні часто-густо природні ресурси використовуються неефективно. Хтось вирішив, що, наприклад, умовний шматок землі можна віддати в розпорядження саме цьому умовному агрохолдингу. Він прийшов, засадив все кукурудзою – рік, другий, третій – висмоктав із землі все корисне, і пішов, залишивши після себе, як кажуть, «випалену землю». Необхідно запровадити чесні правила гри, і ми побачимо, що інвестори самі будуть приходити з конструктивними пропозиціями. Тому Аграрна партія має принципову позицію: владу – громадам, землю – громадам, кошти – громадам!

Але що робити з місцевостями, де відсутній природній ресурс?

Є території, які є більш прибутковими – мають підприємства, родючу землю чи якийсь кар’єр, та є ті, в яких немає нічого. Також є громади, які взагалі не хочуть об’єднуватися, тому що вони до кінця не зрозуміли, для чого їм це об’єднання. Багатші села не хочуть приєднувати до себе бідніші, тому що бюджетом потрібно ділитися і працювати над соціальними програмами не лише свого села. Тому тут повинна бути правильна державна політика і розроблений чіткий механізм обов’язкового об’єднання та критеріїв виділення «соціального пакету» малоприбутковим громадам. Тільки тоді буде баланс.

Чому досі дві третини українських сіл не виявили бажання об'єднатися в територіальні громади? Через відсутність чіткого механізму. Але потрібно дивитися на децентралізацію в комплексі. Розумієте, коли розпочинався цей процес, людям ніхто не пояснив, що це, для чого це, який зиск їхнім територіям від того, а головне – що потрібно їм робити, аби бути успішною громадою. Деякі громади, особливо ті, які мають підприємства, виробництва і стабільний прибуток, сприйняли цей процес як утворення окремих «князівств». Але децентралізація – це, в першу чергу, відповідальність.

Так хто недопрацював у правильній реалізації реформи: уряд чи парламент?

Завдання уряду – не заважати, а допомагати. Зокрема, розробляти програми з кредитування малих фермерських господарств, зменшити податкове навантаження  на бізнес, впроваджувати дієві програми для сільського господарства. Так, сьогодні програми існують, але, на жаль, лише на папері, і вони не виконуються.

А парламент взагалі з вересня минулого року не розглянув жодного законопроекту, який би стосувався органів місцевого самоврядування. Процедуру розгляду змін до Конституції щодо децентралізації також не було продовжено, і тепер все потрібно починати спочатку. Як тільки Аграрна партія пройде до Верховної Ради, ми будемо робити все, аби прискорити прийняття необхідних документів для завершення децентралізації.

Як оцінюєте результати реформи на вашій рідній Житомирщині?

Житомирська область третій рік поспіль є лідером із впровадження реформи децентралізації. Вже створено більше 50 об’єднаних громад. Саме завдяки децентралізації у регіоні з’явилися фінансові ресурси. В області ми маємо двох голів ОТГ, які є членами Аграрної партії. Також ми співпрацюємо з головами ОТГ - ідеологічними прихильниками нашої політсили.

Прикладом для інших громад має стати Олевська ОТГ. Вона об’єктивно є однією з найкращих громад Житомирщини. Голова громади, Олег Омельчук - людина, яка ніколи не була в політиці, але свідомо вирішила змінити свій рідний край на краще. Він залучає до роботи молодих людей, переймає досвід сусідньої Польщі. За останні три роки його команда встигла реалізувати більше 50 проектів.  Бюджет Олевської громади виріс у рази, порівняно з минулими роками, і на сьогоднішній день складає понад 250 млн грн. Більше того, Олевська ОТГ стала першою на Житомирщині, яка затвердила перспективний план розвитку на 3 роки. Продовжуватимуть ремонтувати дороги, планується завершення будівництва амбулаторії з житлом для лікарів у селах, будівництво футбольного майданчика зі штучним покриттям у місті Олевськ, придбання шкільних автобусів, створення Центру надання адміністративних послуг тощо.

Разом з головами ОТГ плануємо в межах Житомирщини запустити перший пілотний проект передачі місцевих доріг громадам. Працюємо над тим, як залучити інвесторів, як розвивати бізнес, надаючи людям умови для розвитку власної справи, а мешканцям – робочі місця. Це є запорукою того, щоб молодь не їхала закордон на заробітки, а залишалася в області. Тобто, створити комфортні людські умови для проживання.

Звісно, що Житомирщина у процесі децентралізації також має свої проблеми. Але головне, що люди починають усвідомлювати: найуспішніша громада та, керманич якої радиться з громадою, знає, що робити, та бере на себе та свою команду відповідальність. Люди починають відчувати ефективність участі кожного мешканця в розбудові громади і справжньої проєвропейської держави.