Бюджет міста по-новому. Що зміниться?
Субота, 22 червня 2019

Бюджет міста по-новому. Що зміниться?

У 2019 році видатки бюджету Києва зросли на 2 млрд грн – з 57 до 59 млрд грн. на рік. При цьому більшість правок у головний фінансовий документ міста депутати вносили безпосередньо перед голосуванням. Така практика не є новою і повторюється з року в рік.

Тому минулого місяця Київрада нарешті ухвалила новий регламент, за яким має прийматись бюджет столиці. Це документ, що визначає порядок складання та звітування про виконання бюджету міста Києва та програми соціально-економічного розвитку міста.

До травня 2019 року при прийнятті бюджету Київрада переважно орієнтувалась на Бюджетний кодекс і на регламент ради. Однак не було єдиного документа, який би регулював бюджетні процеси у столиці.

Бюджетний регламент, який ухвалила Київрада, є частиною регламенту Київради від 7 липня 2016 року. Це означає, що документ, над прийняттям якого експерти і депутати бились майже 5 років, насправді буде діяти лише до закінчення каденції нинішньої Київради, а бюджетний регламент 2019 став додатком до чинного регламенту Київради від 2016 року.

Усі експерти погоджуються, що найбільшим досягненням бюджетного регламенту є прозорість бюджетного процесу, а також участь громади у його підготовці.
Громадськість включається у бюджетний процес ще під час підготовки проекту бюджету – регламент зобов’язує департаменти КМДА та райадміністрації проводити консультації з громадськістю про важливість фінансування тих чи інших проектів за рахунок міста. Консультації проводяться у тому числі й шляхом голосування на сайті. Лише після цього розпорядники можуть формувати свої пропозиції на фінансування. Після цього департамент фінансів має опублікувати усі пропозиції на сайті Київради у «Зведеному переліку бюджетних запитів».

Також громадськість братиме участь вже на етапі складання бюджету КМДА. Регламент зобов’язує адміністрацію проводити консультації з киянами, які можуть вносити пропозиції щодо формування бюджету міста. Яким чином і коли будуть проводитись консультації з киянами, визначає КМДА.

Після цього, як буде готовий проект бюджету, в нього мають право вносити правки депутати Київради. Всі ці правки збираються і вносяться в «Зведену таблицю правок», яка публікується на сайті КМДА для загального доступу, щоб кожен киянин міг побачити, куди місто планує витрачати кошти.

Раніше правки подавались до бюджетної комісії в окремих листах та ніким не систематизувалися. Це суттєво ускладнювало роботу з проектом та створювало передумови для зловживань.
Але з прийняттям Бюджетного регламенту цю проблему буде вирішено – бюджетна комісія спільно з КМДА готуватиме зведену таблицю правок, яка на кожному з етапів має оприлюднювати на сайті Київради. Це дозволить легко відстежувати кожну правку та зробить бюджетний процес більш прозорим.

Однак, громадськість не матиме право впливати на зміни до бюджету, адже вона виключена з процесу прийняття змін до бюджету міста. Деякі депутати наголошували на важливості участі громади на усіх етапах бюджетного процесу, а не лише щодо його прийняття, адже внесення змін – не менш важливе, ніж голосування за бюджет. Але у фінальному проекті регламенту мешканців міста таки виключили з процесу прийняття змін до бюджету.

Протягом останніх років внесення поправок до бюджету «з голосу» прямо в сесійній залі стало нормою для Київради. При прийнятті бюджету на 2019 рік завдяки таким поправкам він різко зріс на 2 млрд грн. Тому однією з ключових новацій нового бюджетного регламенту є заборона депутатам вносити правки у бюджет «з голосу».

Як визначає документ, депутати не мають права вносити правки до бюджету, яких немає у «Зведеній таблиці правок» і яка публікується на сайті у вільному доступі. Таке право залишається лише за міським головою.

Як пояснюють автори бюджетного регламенту, керівництво бюджетної комісії наполягало на необхідності надати міському голові право вносити поправки до проекту бюджету «з голосу» на пленарному засіданні.

Це пояснювалось тим, що з дати остаточного формування зведеної таблиці поправок (орієнтовно 19 листопада) до моменту голосування за бюджет (орієнтовно 25 грудня) можуть з’явитись певні нововиявлені обставини, такі як зміна обсягу міжбюджетних трансфертів, непередбачувана комунальна аварія, обрання Києва для проведення значного міжнародного заходу.

Тому після тривалих обговорень погодили компроміс – виключно міський голова може вносити поправки «з голосу» виключно за наявності письмового обґрунтування щодо невідкладності розгляду і необхідності їх врахування. Після цього депутати мають право самостійно визначатися, наскільки є обґрунтованими такі пропозиції міського голови.

Окремим пунктом у бюджетному регламенті регулюється питання про звітування за виконання бюджету. Згідно з документом, КМДА має подавати річні та квартальні звіти про виконання бюджету до Київради та розміщувати їх у відкритому доступі на своєму офіційному веб-сайті.

Кожен звіт аналізується депутатами на засіданнях бюджетної комісії. Особлива увага приділяється річному звіту – він має представлятись на пленарному засіданні Київради та може перевірятись державними органами чи аудиторами.

Відповідальність за порушення бюджетного законодавства встановлена на загальнодержавному рівні в Бюджетному кодексі України, Кодексі України про адміністративні правопорушення та Кримінальному кодексі України.

Це дійсно є дуже важливим моментом, оскільки раніше звіт розглядали на бюджетній комісії. Депутати слухали, а потім погоджували. Наступного року це мають робити на пленарному засіданні. При цьому звітуватимуть усі департаменти, а не лише департамент фінансів буде зачитувати сухі цифри. Якщо департамент не виконає плани, які він собі поставив, у такому випадку слід говорити про звільнення його голови.

Бюджет міста по-новому. Що зміниться?
Субота, 22 червня 2019

Бюджет міста по-новому. Що зміниться?

У 2019 році видатки бюджету Києва зросли на 2 млрд грн – з 57 до 59 млрд грн. на рік. При цьому більшість правок у головний фінансовий документ міста депутати вносили безпосередньо перед голосуванням. Така практика не є новою і повторюється з року в рік.

Тому минулого місяця Київрада нарешті ухвалила новий регламент, за яким має прийматись бюджет столиці. Це документ, що визначає порядок складання та звітування про виконання бюджету міста Києва та програми соціально-економічного розвитку міста.

До травня 2019 року при прийнятті бюджету Київрада переважно орієнтувалась на Бюджетний кодекс і на регламент ради. Однак не було єдиного документа, який би регулював бюджетні процеси у столиці.

Бюджетний регламент, який ухвалила Київрада, є частиною регламенту Київради від 7 липня 2016 року. Це означає, що документ, над прийняттям якого експерти і депутати бились майже 5 років, насправді буде діяти лише до закінчення каденції нинішньої Київради, а бюджетний регламент 2019 став додатком до чинного регламенту Київради від 2016 року.

Усі експерти погоджуються, що найбільшим досягненням бюджетного регламенту є прозорість бюджетного процесу, а також участь громади у його підготовці.
Громадськість включається у бюджетний процес ще під час підготовки проекту бюджету – регламент зобов’язує департаменти КМДА та райадміністрації проводити консультації з громадськістю про важливість фінансування тих чи інших проектів за рахунок міста. Консультації проводяться у тому числі й шляхом голосування на сайті. Лише після цього розпорядники можуть формувати свої пропозиції на фінансування. Після цього департамент фінансів має опублікувати усі пропозиції на сайті Київради у «Зведеному переліку бюджетних запитів».

Також громадськість братиме участь вже на етапі складання бюджету КМДА. Регламент зобов’язує адміністрацію проводити консультації з киянами, які можуть вносити пропозиції щодо формування бюджету міста. Яким чином і коли будуть проводитись консультації з киянами, визначає КМДА.

Після цього, як буде готовий проект бюджету, в нього мають право вносити правки депутати Київради. Всі ці правки збираються і вносяться в «Зведену таблицю правок», яка публікується на сайті КМДА для загального доступу, щоб кожен киянин міг побачити, куди місто планує витрачати кошти.

Раніше правки подавались до бюджетної комісії в окремих листах та ніким не систематизувалися. Це суттєво ускладнювало роботу з проектом та створювало передумови для зловживань.
Але з прийняттям Бюджетного регламенту цю проблему буде вирішено – бюджетна комісія спільно з КМДА готуватиме зведену таблицю правок, яка на кожному з етапів має оприлюднювати на сайті Київради. Це дозволить легко відстежувати кожну правку та зробить бюджетний процес більш прозорим.

Однак, громадськість не матиме право впливати на зміни до бюджету, адже вона виключена з процесу прийняття змін до бюджету міста. Деякі депутати наголошували на важливості участі громади на усіх етапах бюджетного процесу, а не лише щодо його прийняття, адже внесення змін – не менш важливе, ніж голосування за бюджет. Але у фінальному проекті регламенту мешканців міста таки виключили з процесу прийняття змін до бюджету.

Протягом останніх років внесення поправок до бюджету «з голосу» прямо в сесійній залі стало нормою для Київради. При прийнятті бюджету на 2019 рік завдяки таким поправкам він різко зріс на 2 млрд грн. Тому однією з ключових новацій нового бюджетного регламенту є заборона депутатам вносити правки у бюджет «з голосу».

Як визначає документ, депутати не мають права вносити правки до бюджету, яких немає у «Зведеній таблиці правок» і яка публікується на сайті у вільному доступі. Таке право залишається лише за міським головою.

Як пояснюють автори бюджетного регламенту, керівництво бюджетної комісії наполягало на необхідності надати міському голові право вносити поправки до проекту бюджету «з голосу» на пленарному засіданні.

Це пояснювалось тим, що з дати остаточного формування зведеної таблиці поправок (орієнтовно 19 листопада) до моменту голосування за бюджет (орієнтовно 25 грудня) можуть з’явитись певні нововиявлені обставини, такі як зміна обсягу міжбюджетних трансфертів, непередбачувана комунальна аварія, обрання Києва для проведення значного міжнародного заходу.

Тому після тривалих обговорень погодили компроміс – виключно міський голова може вносити поправки «з голосу» виключно за наявності письмового обґрунтування щодо невідкладності розгляду і необхідності їх врахування. Після цього депутати мають право самостійно визначатися, наскільки є обґрунтованими такі пропозиції міського голови.

Окремим пунктом у бюджетному регламенті регулюється питання про звітування за виконання бюджету. Згідно з документом, КМДА має подавати річні та квартальні звіти про виконання бюджету до Київради та розміщувати їх у відкритому доступі на своєму офіційному веб-сайті.

Кожен звіт аналізується депутатами на засіданнях бюджетної комісії. Особлива увага приділяється річному звіту – він має представлятись на пленарному засіданні Київради та може перевірятись державними органами чи аудиторами.

Відповідальність за порушення бюджетного законодавства встановлена на загальнодержавному рівні в Бюджетному кодексі України, Кодексі України про адміністративні правопорушення та Кримінальному кодексі України.

Це дійсно є дуже важливим моментом, оскільки раніше звіт розглядали на бюджетній комісії. Депутати слухали, а потім погоджували. Наступного року це мають робити на пленарному засіданні. При цьому звітуватимуть усі департаменти, а не лише департамент фінансів буде зачитувати сухі цифри. Якщо департамент не виконає плани, які він собі поставив, у такому випадку слід говорити про звільнення його голови.