Аграрна партія іде в Парламент і в Уряд
Вівторок, 18 червня 2019

Аграрна партія іде в Парламент і в Уряд

Аграрна партія України вперше бере участь у виборах до Верховної Ради. Ми йдемо у парламент з нульовим антирейтингом і відмінним резюме.

Представників сільської спільноти  в парламенті немає останні 15 років. Там є аграрні барони. Але вони представляють лише інтереси агрохолдингів. Вони не опікуються проблемами 17 мільйонів селян. Для них наша земля – це всього-навсього територія заробляння грошей.

У нас є ідеологія. Вона дуже проста:

  • Працювати в селі має бути престижно.
  • Умови життя і праці в селі повинні бути такими, щоб ніхто не був змушений покидати село заради просто хліба з маслом. Бо хліб з маслом, а іноді й ікру, виробляєм ми самі.
  • Своя незалежна вільна держава. Ми вистраждали право на неї тривалою боротьбою і жертвами.
  • Урядування країною по совісті і з Божою допомогою.

 

Чим ми відрізняємося

Зайдіть сьогодні в парламент. Ви там не побачите сільського лікаря, вчителя, фермера, котрий знає проблеми місцевих громад. Депутати лікуються в Ізраїлі, відпочивають на Мальдівах, їх діти вчяться у Лондоні. Депутати багатіють, а решта людей – зубожіють. І зараз нам знову підсовують старі запальцьовані карти; або карти з новими обличчями, проте краплені рукою олігархів.

Аграрна партія – єдина справжня партія в Україні. Тут люди від народу, від землі. Самі зробили себе, розбудували свою оселі, свої селища, свої господарства. Аграрна партія спирається на одноповерхову Україну, на людей від землі. Ми маємо досвід вирішення реальних проблем людей в селах і містах. Цим ми відрізняємося від інших партій.

 

Для чого ми йдемо у Владу

Стратегічна мета перебування Аграрної партії у Верховній Раді - зробити село престижним. Часто про нас кажуть: «він\вона з периферії». Але слово «периферія» має зникнути взагалі з нашого словника, коли ми говоримо про село.

«Я з села» – це так ніяково кажемо, приховуємо, намагаємось бути містянами. Але коли важко, то часто-густо саме у сільській батьківській хаті ми знаходимо захист і безпеку і спокій.

На президентських виборах люди виявили повну недовіру старому політичному класу. Президентом обрали абсолютно нового і недосвідченого в політиці кандидата. Тому в Парламенті і в Уряді зараз особливо потрібна наша енергія, наше вміння досягати успіху, наша чесність, наша хазяйновитість.

Останні 5 років Аграрна партія зосередилася на тому, щоб взяти до свої рук місцеву владу.

Але є проблеми національного рівня, які не входять до компетенції місцевих органів влади і ОТГ. Це – критично важливі для селянства питання:

  • захист від рейдерства та грабіжу наших сімей, землі, вражаю, господарств;
  • будівництво доріг, котрі слугуватимуть 10 років, а не один сезон;
  • стимулювання українського виробництва та переробки;
  • стимулювання інвестицій у соціальний розвиток селищних територій;
  • захист інтересів селян у законодавстві, яке регулює обіг і використання землі.

Ці потреби вже багато років центральна влада ігнорує. Тому наш голос і робота потрібні у Верховній Раді і в Уряді.

Вже в перші дні роботи нового парламенту Аграрна партія подасть відповідні законопроекти.

 

Аграрна держава – це можливості, а не вирок.

За роки незалежності виріс сильний фермерський клас. Саме цей клас колись побудував США та Європу такими, як вони є зараз: справедливими, багатими, сильними, безпечними, впливовими. І в нас є віра в те, що такою буде Україна.

Аграрний сектор став фундаментом економічного відродження України. Завдяки родючій, Богом даній українській землі і працьовитим людям аграрний сектор сьогодні  - 20% ВВП. І сталося так не завдяки підтримці села, а всупереч її відсутності. Можливо, настане час, коли лідерами економіки будуть інші галузі. Але зараз так. Ми створюємо робочі місця. Створили в селі, створимо в місті. 

Дайте українському селу точку опори – і воно відродить Україну.

 

Наші перші кроки в Парламенті та Уряді та засади нашої політики

Ми йдемо в Раду і Уряд, щоб захистити наш врожай, землю, життя. Дамо бандюкам і рейдерам по шиї. Досі бандити вбивають цілі родини фермерів. Збирають наш врожай. Наразі ми найбільш юридично і фізично незахищені перед злочинцями, в тому числі злочинцями в погонах. Коли Аграрна партія буде в парламенті і уряді – правоохоронні органи будуть захищати селян, а не кришувати рейдерів.

Підтримка фермерства. Держава зараз на підтримку фермерства тратить 1% ВВП. А галузь дає понад 35% валютної виручки. Аграрна галузь – це розвиток сільських територій. Це питання продовольчої безпеки. Голодомор більше ніколи не повинен повторитися! Потрібно партнерство з владою в питанні соціальної політики. Наші земляки змушені виїжджати на заробіток, кидати землю і сім’ї. Кошти на розвиток фермерства скоротять черги в соціальних бюро та біржах праці.

Усі, хто хоче чесно працювати на землі – отримають підтримку. Формування системи стимулів для фермерів-початківців (система навчання, підвищення кваліфікації). Стимулювання створення на основі сімейних фермерських господарств аграрних кооперативів.

Чесна дотаційна політика: підтримка всіх господарств, а не лише аграрних баронів. Ми запровадимо встановлення чесних правил підтримки сільськогосподарських товаровиробників. Рости повинно сільське господарство всієї держави, а не рахунки в офшорах аграрних баронів.

Децентралізація має запрацювати якнайшвидше і повноцінно. Не треба тягнути кота за хвоста! Громади мають отримати право розпоряджатися всіма своїми природними ресурсами та використовувати 70% зібраних податків. Ми повинні збільшити кількість виборчих посад на місцях та скоротити термін перебування на цих посадах. Необхідно максимально залучити український народ до управління. Ми маємо наполягати на необхідності проведення місцевих референдумів для визначення напрямків розвитку та діяльності громад. У перші дні нашого перебування в парламенті буде внесений відповідний законопроект.

Дороги – кровоносна система тіла України. Чи може тіло бути здоровим, коли ця система тяжко хвора? Спробуйте доїхати і довезти врожай із Сміли до Києва або Одеси!      Сполучення з найвіддаленішими селами повинно бути легким і приємним. А тому – жорстка і конкретна відповідальність за якість відремонтованих доріг.

Україна стоїть перед відкриттям ринку землі. Можливо, що рано чи пізно земля стане товаром. Але. Ми маємо захистити нашу землю. Мають бути запобіжники від того, що наші пасовища, наш чорнозем підуть до рук аферистів, забудовників, іноземних баронів. Ми – маємо застрахувати інтерес селян на випадок створення ринку землі. Ринок землі треба відкрити передусім для тих, хто на ней працює. Українська земля повинна належати громадянам України.

Кримінальна відповідальність за сміттєзвалища. Це – кримінальний бізнес, який зараз кришується законодавцями. Сміттєзвалища – не в містах, де живуть діючі народні депутати і чиновники. А в сільській місцевості. Вони займають сотні гектарів чорноземів, та травлять селян. Ми змусимо владу міст будувати сміттєпереробні заводи. Через 5 років – кримінальна відповідальність за звалище сміття.

Ми запровадимо відновлення пільгової іпотеки молодим фахівцям для житлового будівництва. Саме так ми будемо повертати кадри в село. Хіба сільська дитина гірша за міську? Чому у нас діє штучна вимушена сегрегація? Чому дитина в ОТГ не має доступу до басейну, до інтернету, до спортивних секцій? Ми говоримо зараз про АйТі, новітні технології, і багатьом здається, що село – це вчорашній день. Але вчаться сільські діти не гірше.

Звільнити аграріїв від податку на кошти, вкладені у розвиток культури, медицини, освіти та інфраструктури. Якщо наразі державі на це не вистачає коштів, в нас має бути можливість робити це самостійно. Дайте нам, якщо самі не можете і не хочете.

Україна – незалежна унітарна держава, яку ми вистраждали 300 роками боротьби. Голодомор був покаранням за мову, культуру і бажання працювати на своїй землі. І голодомор ніколи знову не повинен повторитися.

Напрямок зовнішньої політики, який ми підтримаємо – Європейський союз і система колективної безпеки. Це для нас аксіома, що не обговорюється. Українське село особливо тяжко і трагічно відчуло на собі  те горе, що приніс російський чобіт. Війна, що триває 5 років – це трагедія. ЇЇ треба закінчувати. Але – перемогою.

Аграрна партія іде в Парламент і в Уряд
Вівторок, 18 червня 2019

Аграрна партія іде в Парламент і в Уряд

Аграрна партія України вперше бере участь у виборах до Верховної Ради. Ми йдемо у парламент з нульовим антирейтингом і відмінним резюме.

Представників сільської спільноти  в парламенті немає останні 15 років. Там є аграрні барони. Але вони представляють лише інтереси агрохолдингів. Вони не опікуються проблемами 17 мільйонів селян. Для них наша земля – це всього-навсього територія заробляння грошей.

У нас є ідеологія. Вона дуже проста:

  • Працювати в селі має бути престижно.
  • Умови життя і праці в селі повинні бути такими, щоб ніхто не був змушений покидати село заради просто хліба з маслом. Бо хліб з маслом, а іноді й ікру, виробляєм ми самі.
  • Своя незалежна вільна держава. Ми вистраждали право на неї тривалою боротьбою і жертвами.
  • Урядування країною по совісті і з Божою допомогою.

 

Чим ми відрізняємося

Зайдіть сьогодні в парламент. Ви там не побачите сільського лікаря, вчителя, фермера, котрий знає проблеми місцевих громад. Депутати лікуються в Ізраїлі, відпочивають на Мальдівах, їх діти вчяться у Лондоні. Депутати багатіють, а решта людей – зубожіють. І зараз нам знову підсовують старі запальцьовані карти; або карти з новими обличчями, проте краплені рукою олігархів.

Аграрна партія – єдина справжня партія в Україні. Тут люди від народу, від землі. Самі зробили себе, розбудували свою оселі, свої селища, свої господарства. Аграрна партія спирається на одноповерхову Україну, на людей від землі. Ми маємо досвід вирішення реальних проблем людей в селах і містах. Цим ми відрізняємося від інших партій.

 

Для чого ми йдемо у Владу

Стратегічна мета перебування Аграрної партії у Верховній Раді - зробити село престижним. Часто про нас кажуть: «він\вона з периферії». Але слово «периферія» має зникнути взагалі з нашого словника, коли ми говоримо про село.

«Я з села» – це так ніяково кажемо, приховуємо, намагаємось бути містянами. Але коли важко, то часто-густо саме у сільській батьківській хаті ми знаходимо захист і безпеку і спокій.

На президентських виборах люди виявили повну недовіру старому політичному класу. Президентом обрали абсолютно нового і недосвідченого в політиці кандидата. Тому в Парламенті і в Уряді зараз особливо потрібна наша енергія, наше вміння досягати успіху, наша чесність, наша хазяйновитість.

Останні 5 років Аграрна партія зосередилася на тому, щоб взяти до свої рук місцеву владу.

Але є проблеми національного рівня, які не входять до компетенції місцевих органів влади і ОТГ. Це – критично важливі для селянства питання:

  • захист від рейдерства та грабіжу наших сімей, землі, вражаю, господарств;
  • будівництво доріг, котрі слугуватимуть 10 років, а не один сезон;
  • стимулювання українського виробництва та переробки;
  • стимулювання інвестицій у соціальний розвиток селищних територій;
  • захист інтересів селян у законодавстві, яке регулює обіг і використання землі.

Ці потреби вже багато років центральна влада ігнорує. Тому наш голос і робота потрібні у Верховній Раді і в Уряді.

Вже в перші дні роботи нового парламенту Аграрна партія подасть відповідні законопроекти.

 

Аграрна держава – це можливості, а не вирок.

За роки незалежності виріс сильний фермерський клас. Саме цей клас колись побудував США та Європу такими, як вони є зараз: справедливими, багатими, сильними, безпечними, впливовими. І в нас є віра в те, що такою буде Україна.

Аграрний сектор став фундаментом економічного відродження України. Завдяки родючій, Богом даній українській землі і працьовитим людям аграрний сектор сьогодні  - 20% ВВП. І сталося так не завдяки підтримці села, а всупереч її відсутності. Можливо, настане час, коли лідерами економіки будуть інші галузі. Але зараз так. Ми створюємо робочі місця. Створили в селі, створимо в місті. 

Дайте українському селу точку опори – і воно відродить Україну.

 

Наші перші кроки в Парламенті та Уряді та засади нашої політики

Ми йдемо в Раду і Уряд, щоб захистити наш врожай, землю, життя. Дамо бандюкам і рейдерам по шиї. Досі бандити вбивають цілі родини фермерів. Збирають наш врожай. Наразі ми найбільш юридично і фізично незахищені перед злочинцями, в тому числі злочинцями в погонах. Коли Аграрна партія буде в парламенті і уряді – правоохоронні органи будуть захищати селян, а не кришувати рейдерів.

Підтримка фермерства. Держава зараз на підтримку фермерства тратить 1% ВВП. А галузь дає понад 35% валютної виручки. Аграрна галузь – це розвиток сільських територій. Це питання продовольчої безпеки. Голодомор більше ніколи не повинен повторитися! Потрібно партнерство з владою в питанні соціальної політики. Наші земляки змушені виїжджати на заробіток, кидати землю і сім’ї. Кошти на розвиток фермерства скоротять черги в соціальних бюро та біржах праці.

Усі, хто хоче чесно працювати на землі – отримають підтримку. Формування системи стимулів для фермерів-початківців (система навчання, підвищення кваліфікації). Стимулювання створення на основі сімейних фермерських господарств аграрних кооперативів.

Чесна дотаційна політика: підтримка всіх господарств, а не лише аграрних баронів. Ми запровадимо встановлення чесних правил підтримки сільськогосподарських товаровиробників. Рости повинно сільське господарство всієї держави, а не рахунки в офшорах аграрних баронів.

Децентралізація має запрацювати якнайшвидше і повноцінно. Не треба тягнути кота за хвоста! Громади мають отримати право розпоряджатися всіма своїми природними ресурсами та використовувати 70% зібраних податків. Ми повинні збільшити кількість виборчих посад на місцях та скоротити термін перебування на цих посадах. Необхідно максимально залучити український народ до управління. Ми маємо наполягати на необхідності проведення місцевих референдумів для визначення напрямків розвитку та діяльності громад. У перші дні нашого перебування в парламенті буде внесений відповідний законопроект.

Дороги – кровоносна система тіла України. Чи може тіло бути здоровим, коли ця система тяжко хвора? Спробуйте доїхати і довезти врожай із Сміли до Києва або Одеси!      Сполучення з найвіддаленішими селами повинно бути легким і приємним. А тому – жорстка і конкретна відповідальність за якість відремонтованих доріг.

Україна стоїть перед відкриттям ринку землі. Можливо, що рано чи пізно земля стане товаром. Але. Ми маємо захистити нашу землю. Мають бути запобіжники від того, що наші пасовища, наш чорнозем підуть до рук аферистів, забудовників, іноземних баронів. Ми – маємо застрахувати інтерес селян на випадок створення ринку землі. Ринок землі треба відкрити передусім для тих, хто на ней працює. Українська земля повинна належати громадянам України.

Кримінальна відповідальність за сміттєзвалища. Це – кримінальний бізнес, який зараз кришується законодавцями. Сміттєзвалища – не в містах, де живуть діючі народні депутати і чиновники. А в сільській місцевості. Вони займають сотні гектарів чорноземів, та травлять селян. Ми змусимо владу міст будувати сміттєпереробні заводи. Через 5 років – кримінальна відповідальність за звалище сміття.

Ми запровадимо відновлення пільгової іпотеки молодим фахівцям для житлового будівництва. Саме так ми будемо повертати кадри в село. Хіба сільська дитина гірша за міську? Чому у нас діє штучна вимушена сегрегація? Чому дитина в ОТГ не має доступу до басейну, до інтернету, до спортивних секцій? Ми говоримо зараз про АйТі, новітні технології, і багатьом здається, що село – це вчорашній день. Але вчаться сільські діти не гірше.

Звільнити аграріїв від податку на кошти, вкладені у розвиток культури, медицини, освіти та інфраструктури. Якщо наразі державі на це не вистачає коштів, в нас має бути можливість робити це самостійно. Дайте нам, якщо самі не можете і не хочете.

Україна – незалежна унітарна держава, яку ми вистраждали 300 роками боротьби. Голодомор був покаранням за мову, культуру і бажання працювати на своїй землі. І голодомор ніколи знову не повинен повторитися.

Напрямок зовнішньої політики, який ми підтримаємо – Європейський союз і система колективної безпеки. Це для нас аксіома, що не обговорюється. Українське село особливо тяжко і трагічно відчуло на собі  те горе, що приніс російський чобіт. Війна, що триває 5 років – це трагедія. ЇЇ треба закінчувати. Але – перемогою.